Результати школярів падають у багатьох країнах світу. Найшвидше – саме з читання: в середньому по OECD (Організації економічного співробітництва та розвитку) за останні три роки підлітки втратили в читанні приблизно пів року навчання, а нинішні 15-річні читають приблизно на рівні 14-річних у 2018 році. Такі дані 24 Каналу озвучила голова громадської спілки “Освіторія” Зоя Литвин.
Який рівень знань учнів у світі та Україні
Погіршуються результати учнів навіть у країнах із сильними освітніми системами, зазначає експертка. У Канаді результати PISA-2025 стали найнижчими за всю історію участі країни, в Іспанії – серед найнижчих за весь час. Фінляндія теж продовжує втрачати позиції: лише за останні три роки там суттєво впали і читання, і математика.
На цьому тлі Україна має парадоксальний результат: під час повномасштабної війни ми фактично втримали рівень: з 2022 року втратили 8 балів у читанні, 9 у математиці й статистично майже нічого у природничих науках,
– зазначила експертка.
Чому виникають труднощі з читанням
І додала, що проблема скоріше в тому, що ми втрималися на достатньо низькій базі: 45% українських 15-річних не досягають навіть базового рівня читацької грамотності. У середньому наші підлітки відстають від ровесників з інших країн-учасниць приблизно на 2 роки навчання.
Майже половина дітей має труднощі з тим, щоб зрозуміти, що вона тільки що прочитала. А в хлопців ситуація ще складніша: вони відстають від дівчат на 32 бали. За умовним перерахунком PISA, де 20 балів – це приблизно рік навчання, це ще близько 1,5 року відставання. Лише 0,7% українських учнів, тобто менше ніж 1%, досягли найвищих рівнів читацької грамотності,
– продовжила Литвин.
При цьому зауважила: це важливо не сприймати як проблему лише уроків української мови чи літератури. Читання – це основа освіти. Щоб розв’язати математичну задачу, треба зрозуміти її умову, щоб виконати лабораторну роботу – інструкцію, щоб вивчити історію – зіставити джерела. Якщо дитина не може впевнено працювати з текстом, вона втрачає у всіх цих предметах, тому якісна робота з текстом має бути не лише на уроках мови чи літератури.
Як розв'язати проблему
Експертка каже: окремо варто шукати формати, які краще залучатимуть хлопців: практичні завдання, візуальні матеріали, дискусії, тексти, пов’язані з реальними ситуаціями та інтересами дітей.
Читацька грамотність – це ще й питання інформаційної безпеки. Людині, яка не вміє уважно читати й аналізувати, значно складніше помітити маніпуляцію, відрізнити факт від оцінки чи побачити суперечність у твердженні,
– переконана голова ГО "Освіторія".
Які дані потішили експертів
Але в результатах PISA є й дуже багатодійні речі: 94% українських підлітків почувалися безпечно у своєму класі. Це трохи вище за середній показник OECD, а 85% почуваються на своєму місці в закладі освіти. І це найвищий показник серед референтних країн.
Литвин зазначила, що для країни, де діти вчаться під повітряні тривоги, це насправді дуже сильний результат. Школа стала для них не лише місцем навчання, а й простором, де вони почуваються захищеними.
Це дуже важлива точка опори. У нас уже є школа, в якій дитину чують і підтримують. Тепер важливо дати вчителям усе необхідне, щоб ця підтримка допомагала не лише зберігати рівень системи, а й підвищувати результати,
резюмувала вона.
Раніше ми детально розповідали про те, що в Україні оприлюднили Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 та які його результати.