Тьєрі Анрі - найкращий гравець в історії “Арсеналу”

3 квітня 2012, 00:01
Читать новость на русском

Багато хто йде, аби потім повернутись. Усі вони вважають, що ще не зробили всього того, що б могли. Наш герой повернувся, аби піти. Тьєрі Анрі - легенда лондонського “Арсеналу”. “Канонір”, який залишиться ним назавжди.

Неймовірний Тіті цьогоріч знову одягнув футболку команди, яка подарувала йому славу.

Справжній джентльмен як на полі, так і в житті. Таким його знає увесь світ. Лише одиниці можуть похвалитись, що їм за життя поставили пам’ятник. У грудні минулого року поблизу домашньої арени Арсенала Emirates Stadium вболівальники чи не вперше побачили сльози найкращого бомбардира “канонірів”.

Тепер Анрі живе Нью-Йорку. Тут француз грає за місцеву команду “Нью-Йорк Ред Буллс”. Він часто приїздить до Лондона, тому що там пройшли найкращі роки його життя.

До столиці Великобританії 22-річний француз перебрався після єдиного, невдалого сезону у складі “Ювентуса”. У команду його запросив той, хто першим, ще у Монако, розкрив талант хлопчини - Арсен Венгер.

Цей трансфер, у підсумку, став найвдалішою покупкою “канонірів”. За довгих 8 років, які Анрі віддав команді, його визнали найкращим гравцем в історії клубу. Разом з “Арсеналом” Тіті, окрім цілої купи особистих нагород, виграв усі можливі титули. За винятком одного, найважливішого.

У 2005 у фіналі Ліги чемпіонів “Арсенал” поступився каталонській “Барселоні”. Анрі так і не зміг підняти такий омріяний Кубок.

Та за іронією долі, згодом француз підкорить вершину із тою таки "блауграною". Ніхто і не сподівався, що футболіст, ім’я якого асоціюється з “Арсеналом” покине Лондон. За словами Анрі, він прийняв для себе чи не найважче рішення у житті - покинути рідну команду було не так і просто. Вболівальники зі сльозами на очах просили його не йти. Вони не уявляли "Арсенала" без француза. Однак дороги назад вже не було. Анрі попрощався із фанами, які так часто скандували його ім’я.

У першому ж сезоні у “Барсі” Тіті виграв усі можливі трофеї. Цей період у кар’єрі футболіста був неоднозначним. З одного боку, Анрі добився всього, що міг у футболі, як у збірній, так і на клубному рівні. Однак один момент залишиться у пам’яті Тіті назавжди.

В 2005 у стиковому матчі проти ірландців найкращий бомбардир “триколірних” зіграв рукою, після чого його команда забила переможний гол. Шквал критики з боку преси та громадськості, до якої Анрі зовсім не звик, був немов грім серед ясного неба. Капітан збірної просив вибачення у всіх ірландців і пропонував переграти матч. “Джентльмена” тепер називали “шахраєм”,а команда, яка нечесно потрапила на Мундіаль, з тріском його провалила.

Одразу після повернення до “Барселони” його чекала ще одна прикра новина - клуб виставив футболіста на трансфер. Тіті нічого не залишалось як покинути Каталонію і перебратись до Сполучених Штатів. Та де б він і не грав, його серце належатиме лише одному клубу. Кров “каноніра” тече у жилах француза ще з того моменту, коли він вперше одягнув футболку “Арсенала”.

Ніхто і сподіватися не міг що після 5-річної перерви Анрі знову цілуватиме герб улюбленої команди. Цього року Тьєрі повернувся до “Арсенала” на умовах короткотривалої оренди. У чотирьох матчах найкращий бомбардир команди забив два голи, один з яких став переможним для підопічних Венгера. А потім Анрі знову пішов, та у серцях фанів залишив надію - надію на те, що він знову повернеться.