Сьогодні загроза уже у минулому, однак деякі ядерні бункери існують дотепер. Саме завдяки ним туристи можуть здійснити подорож у часі у період Холодної війни. Віктор Баранов - туристичний гід у музеї ″Бункер-42″ у Москві. 30 років тому споруда працювала у режимі 24 години на добу, 7 днів на тиждень, постійно перебуваючи у готовності захищати радянських громадян від потенційного ядерного удару.
″Ці важкі двері мали слугувати захистом проти ударної хвилі під час ядерної атаки. Двері важать півтори тонни. Водночас коридор, який веде у бункер, був оточений стінами шість метрів завширшки″, - каже туристичний гід музею "Бункер-42" Віктор Баранов.
Тож, якщо б вам у випадку ядерного удару пощастило залишитись неушкодженим після першого вибуху, у цьому бункері ви б мали достатньо їжі та повітря на два тижні.
″Через 16 днів після ядерного удару усі пожежі загасили б, а рівень радіації впав би до такого рівня, коли можна ходити на вулиці у спеціальній масці″, - каже туристичний гід музею "Бункер-42" Віктор Баранов.
Утім, у випадку ядерної атаки громадяни могли б рятуватись не лише у таких бункерах. Московська підземка по праву вважається найбільшим прихистком від ядерної атаки у всьому світі.
″Найбільший бункер у світі - це московське метро. Кожна станція метро - це також бункер, який міг би врятувати тисячі життів у випадку ядерного удару″, - каже туристичний гід музею "Бункер-42" Віктор Баранов.
Спустившись глибоко під землю туристи можуть відчути атмосферу часів Холодної війни. Враження - кажуть відпочивальники - справді незабутні. Ось як частинка історії може стати туристичною принадою.