У битві подушками є свої правила: головне - не заснути та прикривати спину своєму товаришу.
“Супер. І дуже шкода, що вдома знайшов лише одну подушку, і дуже погано, можна було брати в дві руки і отримувати ще більше задоволення від цього. Ну, в кожного в житті, як мінімум в дитинстві, таке відбувалося, потім дорослих, як вожатих, в таборі бавилися - побитися, це святе”, - сказав учасник подушкового бою Артем.
У різнокольорових подушках жодного надрізу. Зброя учасників акції зовсім недовговічна, кілька міцних ударів - і пух вилітає назовні.
“Так, я встигла багатьох вдарити, і мене встигли вдарити. Це адреналін, це реально кайфово”, - зізнається учасниця подушкового бою Світлана.
Організатори запевняють - так званий “пухнастий бій” зовсім не натяк до хуліганства, а лише спосіб зняти стрес та весело провести час.
“По великому рахунку, це дуже велика біда, то що ми закриті в своїх квартирах і практично не спілкуємося. Ось такі прояви свободи, внутрішнє бажання подуріти сприяють тому, що ми намагаємося не впадати в депресію і виживаємо, як цивілізація, тому що по домівках - це біда”, - вважає організатор бою подушками Олександр Шемет.
Загалом бій подушками тривав 10 хвилин. Ще довше учасникам довелось прибирати пір'я.