Експерти ж у створенні СП жодного сенсу не бачать. В першу чергу, через те, що у будь-якому випадку такий крок веде до ще більшої енергетичної залежності України.

Георгій Мамука Мачаваріані (директор економічного напрямку центру "Пента"): “Якщо капіталізація “Газпрому” близько 200 млрд. дол., а НАК “Нафтогазу” - 10-15, і якщо в I кварталі “Нафтогаз”отримав 157 млн. збитку, а “Газпром” – 737 млн. прибутку - то про ніякі паритетні умови не може йти мова”.

Олег Устенко (виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера): “Очевидно, що мова йде тільки про поглинання, оскільки нерівні партнери. НАК надто маленька компанія у порівнянні з таким монстром, як “Газпром”. Тому, якщо мова йде про зливання чи поглинання, то це поглинання”.

Зрештою все може завершитися як у Білорусі, якій за лояльні ціни на газ довелося віддати під контроль Росії свої трубопроводи.

Олександр Тодійчук (президент Київського міжнародного енергетичного клубу): “Чи потрібно? Не впевнений, а швидше впевнений, що не потрібно! Чому - візьміть той самий приклад Білорусі - коли за Росією були 51% акцій. І тепер Білорусь продає свої 49% бо вони їй непотрібні, вона не впливає на газові процеси в країні і газові проблеми Білорусі не вичерпалися”.

Тим часом “Газпром” не скупиться і вже пропонує надати до 3 мільярдів доларів на модернізацію Української ГТС. Щоправда, ця інформація неофіційна.

Але саме такий обсяг фінансування на енергетичний сектор України обіцяли надати західні інвестори: ЄБРР, Європейський інвестиційний банк та Світовий банк ще у 2009 році. Тоді про участь "Газпрому" у проекті жодної мови не йшло.

Андре Куусвек (директор ЄБРР в Україні): “Поки не буде зрозуміло на яких умовах пропонується злиття, ми по конкретному проекту нічого не можемо розпочинати”.

Мартін Райзер (директор представництва СБ в Україні, Білорусі та Молдові): “Ми погодилися кредитувати модернізацію ГТС лише за умови виконання конкретних умов: як то реорганізація “Нафтогазу” чи підвищення до ринкових внутрішніх тарифів на газ. Жодна з умов не виконана - ми не відмовляємося кредитувати, але наразі це не актуально поки влада не дослухається до наших пропозицій”.

Експерти сходяться на тому, що всі розмови Української влади про злиття компаній - лише данина ввічливості росіянам. Саме неможливість паритетного утворення на базі "Нафтогазу" та "Газпрому" - і є причиною такої позиції України. До того ж, вимоги європейських партнерів про реорганізацію "Нафтогазу" містяться у програмі реформ президента, що також є підтвердження того, що спільний проект з Європою досі не списаний з рахунків.