
Українка назвала 5 речей, які її дратують за кордоном / Колаж 24 Канал
Переїзд до європейської країни часто асоціюється з високими зарплатами, комфортним життям і новими можливостями. Однак для українців, які опинилися за кордоном через війну, повсякденність може виявитися зовсім не такою, як її уявляють інші.
Українка, яка живе у Швеції, розповіла про п'ять речей, що найбільше дратують її після переїзду, від постійних вимог бути вдячною до труднощів із роботою. Своїми спостереженнями вона поділилася у відео на сторінці BALABOLSKA у TikTok, передає 24 Канал.
популярні відео
Які 5 речей найбільше дратують українку за кордоном
Першою проблемою авторка відео назвала очікування, що людина, якій надали прихисток, повинна постійно демонструвати вдячність і не скаржитися на жодні незручності. За її словами, часом складається враження, що після переїзду до Швеції вона втратила право навіть поскаржитися на погоду, відсутність сонця чи високі податки.
Українка наголосила, що не обирала еміграцію за власним бажанням, а була змушена залишити країну через обставини. Тому вона не розуміє, чому вдячність за прихисток повинна означати мовчазну згоду з усім, що їй не подобається.
Друге поширене твердження, яке її дратує, стосується високих європейських зарплат. Авторка не заперечує, що у Швеції можна добре заробляти, проте нагадує, що місцеві ціни також високі. Через витрати на повсякденне життя навіть пристойний дохід не завжди означає фінансову свободу.
Третім пунктом стали поради частіше виходити із зони комфорту. На думку українки, такі слова недоречні щодо людей, яким уже довелося пережити вимушений переїзд і починати життя в іншій країні.
Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Вона розповіла, що її власне відчуття стабільності зникло ще у 2014 році. Відтоді, за словами авторки, повернутися до звичного комфортного життя так і не вдалося.
Четвертою проблемою стали запитання про те, чому вона досі не знайшла високооплачувану роботу. Українка пояснила, що працевлаштуватися у Швеції не так просто, особливо коли людина живе не у своїй країні та змушена пристосовуватися до нових умов.
П'ятий пункт стосується постійної необхідності доводити, що вона не лише біженка. Авторка наголосила, що має освіту, професію, досвід роботи та власні амбіції, але іноді відчуває, що її сприймають насамперед через статус українки, яка отримала прихисток.
На її думку, подібне ставлення може знецінювати попередні досягнення людини та створювати додатковий психологічний тиск. Водночас усі п'ять ситуацій вона описує як власний досвід, із яким можуть стикатися й інші українці за кордоном.
Які зарплати та ціни у Швеції
Швеція справді має досить високий рівень оплати праці, але й витрати на проживання можуть бути значними. За даними Статистичного управління Швеції (SCB), середня місячна зарплата у 2025 році становила 42 900 шведських крон до сплати податків.
Водночас медіанна зарплата, яка краще показує типовий рівень заробітків, становила 38 300 крон на місяць. Реальний дохід людини залежить від професії, досвіду, регіону проживання та податків.
Окремою статтею витрат є житло. За статистикою SCB, у 2024 році домогосподарства, які орендували помешкання, витрачали на нього в середньому близько 27% свого наявного доходу.
На продукти також потрібно закладати окремий бюджет. За розрахунками Шведського агентства у справах споживачів (Konsumentverket), у 2026 році харчування однієї дорослої людини може коштувати приблизно 2 730 крон на місяць за умови переважно домашнього приготування їжі.
Пошук роботи для українців також має свої особливості. За інформацією Державної служби зайнятості Швеції (Arbetsförmedlingen), громадяни України з тимчасовим захистом мають право працювати та можуть звертатися по допомогу з працевлаштуванням. Однак доступні програми підтримки залежать від індивідуальних обставин і реєстрації людини в країні.
Який клімат у Швеції та чому не вистачає сонця
Ще одна особливість життя у Швеції, про яку згадала українка, – нестача сонячного світла. Особливо відчутною вона може бути восени та взимку, коли світловий день стає значно коротшим.
За інформацією Шведського метеорологічного та гідрологічного інституту (SMHI), тривалість світлового дня суттєво відрізняється залежно від регіону. На півдні країни вона коливається приблизно від 7 годин узимку до 17 годин улітку.
На крайній півночі контраст ще помітніший. Узимку там на кілька тижнів настає полярна ніч, коли сонце взагалі не піднімається над горизонтом, а влітку спостерігається полярний день.
Клімат також різниться: південні райони мають м'якші зими, тоді як на півночі холодний період триваліший. Тому умови життя у Стокгольмі, Мальме чи містах за Полярним колом можуть суттєво відрізнятися.
Для українців, які звикли до іншої тривалості світлового дня та погодних умов, адаптація до шведського клімату може стати ще одним випробуванням поряд із пошуком роботи, житла та облаштуванням повсякденного життя.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
