Українська армія переживає скорочення і чекає на професіоналізацію

26 грудня 2011, 20:35
Читать новость на русском

20 років українська армія переживає скорочення і чекає на професіоналів. 30-та окрема механізована бригада - те, чим пишається і що готове показати Міністерство оборони. З 2005 ця частина повністю складається з контрактників.

“Це так, як лікар. Він прийшов, він відучився, він знає, що це його робота, він за це отримує кошти, він виконує свою задачу”, - каже командир 30-ї окремої механізованої бригади Олександр Нестеренко.

Понад половина тутешніх військових брали участь у миротворчих місіях. Молодший сержант Блищик спочатку пройшов навчання у Румунії та Німеччині, а потім - півроку роботи у Косово.

“Постійно отримуєш щось нове, сам якийсь досвід передаєш іншим, приймаєш досвід інших військовослужбовців, інших країн. Військовослужбовці інших країн поважають наших військовослужбовців”, - розповів молодший сержант Вадим Блищик.

Заслужити повагу колег у найкращій механізованій бригаді української армії могли б ще до 400 військовослужбовців.

“Десь рік потрібно попрацювати, щоб військовослужбовець вже був впевнений в собі”, - каже командир 30-ї окремої механізованої бригади Олександр Нестеренко.

Десь рік потрібно попрацювати, щоб військовослужбовець вже був впевнений в собі.

“Друге вікно з краю на другому поверсі - це мій колишній кабінет”, - розповідає капітан Чепіженко.

Андрій Чепіженко віддав армії 20 років свого життя. Дослужився до капітана і потрапив під скорочення у 2005 році. А вже у 2007-му скоротили і частину, в якій служив.

“Колись це називалось базою розбирання та зберігання авіаційної техніки. Тепер будівля, наче маленький приклад великого занепаду Збройних сил України”, - каже журналіст Ярослав Кречко.

“Так аж щемить, коли проходиш, коли дивишся на це, що все таки воно розсипалось, розвалилось, що Збройні сили так от трошки руйнуються”, - каже капітан запасу Андрій Чепіженко.

Руйнування армії стосується не лише техніки та майна. Андрій пам’ятає, як ставилися до Збройних сил у далекому 85-му, коли він складав присягу.

“Якщо не підеш в армію, вважалося, що це непрестижно і неправильно. Мені подобалася і військова техніка, і взагалі сила наших Збройних сил, тоді ще радянських”, - зазначив капітан запасу Андрій Чепіженко.

В українських військових, згадує капітан запасу, з кожним роком все більше бойові завдання змінювалися боями за побут.

“Зарплата має бути така, щоб військовослужбовець не думав на що і як дітей прогодувати, як сім’ю прогодувати, де б йому ще поїхати чи потаксовати, щоб підробити якусь копійку”, - каже капітан запасу Андрій Чепіженко.

Зарплата має бути така, щоб військовослужбовець не думав на що і як дітей прогодувати...

800 доларів на місяць. Таку заробітну плату отримує контрактник у Польщі з першого дня служби. Далі оборонне відомство намагається зберігати досвідчені кадри.

“Зарплатня, яка пропонується на початку, вона дещо вища, ніж зарплатня для такого ж рівня фахівця на роботі, яку він може знайти не в армії. Зараз контрактники можуть служити в армії лише 12 років, а на пенсійне забезпечення люди претендують після 15-ти років праці, тому ми заохочуємо тих, хто довго прослужив, щоб вони ставали молодшими офіцерами”, - сказав міністр національної оборони Республіки Польщі Томаш Семоняк.

“Польща витрачає щорічно від 700 мільйонів доларів, збільшила в минулому році до 1,76 мільярдів доларів на переозброєння. Це є майже повний український бюджет на національну оборону за основним фондом”, - наголошує військовий експерт Валентин Бадрак.

Водночас майже 90% фінансування української армії йде на оплату комунальних послуг, одяг та їжу для військовослужбовців. Фахівці стверджують, сьогодні кожен 5 український літак не здатен піднятися у повітря, а зенітно-ракетних комплексів, здатних виконувати бойові задачі, менше половини. Не краща ситуація і з людьми.

“Для того, щоб контрактник ішов в армію, щоб була мотивація, треба три речі: перше - інтенсивна бойова підготовка, цікава; друге - службове житло; і третє - грошове забезпечення на 10-15% більше, ніж середня зарплата по країні. Ні першого, ні другого, ні третього сьогодні немає, тому в армію ідуть слабкі, неосвічені, фізично нездорові”, - сказав екс-міністр оборони України Анатолій Гриценко.

Для того, щоб контрактник ішов в армію, щоб була мотивація, треба три речі: перше - інтенсивна бойова підготовка, цікава; друге - службове житло; і третє - грошове забезпечення на 10-15% більше, ніж середня зарплата по країні. Ні першого, ні другого, ні третього сьогодні немає...

Дефіцит контрактників в українській армії, за словами експертів, близько 20 тисяч. Водночас у Спілці офіцерів переконують, Україні необов’язково створювати повністю контрактну армію. Достатньою буде 70%. А серед строковиків варто шукати гідну заміну професіоналам, які йтимуть на пенсію. Але для цього служба в армії має бути привабливою для молоді.

“Забезпечити людину контрактом, щоб в контракті було чітко виписано: яка в нього заробітна плата, коли він отримає житло, перейде на пенсію, що у нього є танк чи у нього є сучасна ракетна установка, що у нього є технічне забезпечення, регламентні роботи проводяться вчасно, і він не думає в першій роті піти позичити акумулятор чи в третій, а коли буде, скажімо, перевірка, то в сусідній полк поїхати”, - каже голова Спілки офіцерів України В'ячеслав Білоус.

Міністерство оборони тимчасом декларує реформи. Мовляв, вже наступного року фінансування зросте на чверть, до 2017-го планують модернізувати 25% техніки. А покращення життя контрактники відчули вже сьогодні.

“Якщо ще 2 роки назад і фактично та зарплата цього офіцера була така, яку він сьогодні платить за проживання, то сьогодні ми, слава Богу, підняли зарплату. Грошове утримання наших контрактників було 1200 гривень, а зараз воно вже сягає за 2000 гривень”, - сказав міністр оборони України Михайло Єжель.

Молодшому сержанту Блищику залишилось служити ще 2 роки. Це другий контракт для нього і поки він думає про третій, мешкаючи у казармі поліпшеного типу. Житло - перша тема для розмов серед військових.

“Більшість сімейних, в кого є сім’я, то вони так ,звичайно, знімають квартиру. В першу чергу, я, мабуть, буду думати про житло, це в першу чергу, щоб забезпечити свою сім’ю житлом, але сподіваюсь, наша держава буде спроможна надати житло військовослужбовцям”, - каже молодший сержант Вадим Блищик.

“Переді мною стоять ще дуже багато моїх товаришів по службі, друзів, товаришів. Часто ми зустрічаємось з ними, ну, і як звично, перше питання: “а ти вже отримав квартиру чи ні? а що там чути?” А чути дуже мало. Якщо так і далі буде - не будуть давати квартири - то і 20 років доведеться чекати і можна не дочекатись”, - каже капітан запасу Андрій Чепіженко.

У Чепіженка троє неповнолітніх дітей і 16 років стажу у гарнізонній квартирній черзі. У Білій Церкві він 126-й з майже півтора тисячного списку. За останні п’ять років житло від держави отримали 50 військовослужбовців.

“На сьогоднішній день в Білій Церкві побудовано приблизно 300 квартир. Вони пустують, незаселені. Питання тільки одне – фінансуйте, і ці квартири можна хоч сьогодні викупити і можна було б вселятися туди”, - каже голова Київської обласної організації Спілки офіцерів України Петро Шапочук.

Серед українських військових сьогодні 45 тисяч безхатченків. Цього року Міністерство оборони роздало 1800 квартир і оголосило - до 2015 року кількість контрактників в українській армії зросте з 60% до 80-ти. За ці ж п’ять років чисельність Збройних сил України заплановано скоротити саме на ці 20%.