Про це детальніше – пише мовознавець Юліан Редько у своїй праці "Сучасні українські прізвища".
Не пропустіть Ваші предки вміли ворожити: 15 українських прізвищ, які мають магічне коріння
Які українські прізвища СРСР русифікувала?
Коли в 1930-х роках у СРСР запровадили обов’язкову паспортизацію, мільйони українців прийшли отримувати свої перші документи. Тоді за столами сиділи російськомовні або зросійщені реєстратори, які записували прізвища виключно на слух. Для багатьох із них українська фонетика здавалася "неправильною" чи надто селянською.
Найбільше дісталося українській літері "Ґ", яку масово перетворювали на російську "Г" або взагалі замінювали на "Х". Через це старовинний козацький рід Гармашів раптом ставав Гормашевими, а люди з прізвищем Гриценко виходили з кабінету чиновника як Хриценки.
Те саме стосується і літери "Е", яку в документах регулярно виправляли на "Є", щоб надати прізвищу російського звучання. Так, родове ім'я Демченко перетворювалося на Дємченка, а Шевченко – на Шєвченка.
Походження українських прізвищ / Фото Magnific
Водночас букву "І" також часто заміняли на "И" або "О". Наприклад, автентичне українське прізвище Білоус швидко ставало Белоусом.
Ба більше, якщо радянським чиновникам корінь слова здавався надто українським, то вони просто добирали до нього російський відповідник. Наприклад, прізвище Горобець переписували як Воробей, а Коваль ставав Кузнєцовим.
Найагресивнішим методом зросійщення родових імен було примусове додавання російських суфіксів. Радянська бюрократія вважала, що "правильне" прізвище громадянина має закінчуватися на "-ов", "-єв" або "-ін". Через це українські родові імена зазнали тотального перекроювання. Зокрема, Ткач ставав Ткачовим, Чечель перетворювався на Чечелєва, а Кравченко – на Кравченкова.
Днями наша редакція розповідала про імена біблійного походження, які ви точно хоч раз чули.
Чому українці були змушені відмовлятися від своїх прізвищ?
Ця русифікація не завжди була результатом лише тиску згори. Іноді українці, налякані репресіями, голодомором та таврами "буржуазних націоналістів", добровільно просили змінити кілька літер у паспорті.
Річ у тім, що наявність російського або хоча б русифікованого прізвища у великих містах імперії означало отримати шанс на хорошу освіту, кар'єру та безпеку для своїх дітей.
У такий спосіб радянська влада виховувала в українців комплекс меншовартості, де рідне родове ім'я асоціювалося з небезпекою, а чуже – з успіхом.