Український завод, яким захоплюється весь світ
Найдовший мегаполіс Європи — 126 кілометрів, найбільші поклади залізної руди, найбільші кар’єри, найбільший металургійний завод і найбільша доменна піч Європи. Якщо зібрати весь метал, який виплавляють за рік лише у криворізькій печі — вийде по пів кілограма на одного жителя планети.
Зародилося місто Кривий Ріг 1931 року. Розвідавши величезні поклади руди, Кремль наказав будувати потужний завод посеред поля. Сюди приїхали перші трактори, вантажні машини з вугіллям і лісом, аби у рекордні терміни звести бараки.
А вже за місяць привезли 8 тисяч робочих з Харкова і навколишніх сіл, і ще тисячу в’язнів, яких перекинули з будівництва "Бєломорканалу". Темпи московських п’ятирічок вимагали неможливого: звести завод за 550 днів, 4 доменні печі — за 17 місяців.
Звісно, плани нереальні – першу піч насправді запустили через три роки, а от першого директора, який з нуля організував будівництво заводу, бараків, соцмістечка і перших гуртожитків, розстріляли за наказом Сталіна. Уже за декілька років німці, які окупують ці території, не зможуть стримати свого захвату від масштабів виробництва.
Далі "Криворіжсталь" тільки нарощувала темпи. У 72-х про українського гіганта говорила вся Європа. Тут відкрили 9-ту доменну піч – на той час найбільшу у світі. За один рік вона видобувала 4 мільйони тонн чавуну. Зараз піч є найпотужнішою у Європі.
У наші дні "Криворіжсталь" змінила назву і власника. Але не змінила темпів виробництва. Всього за одну добу на цьому підприємстві виплавляють 20 тисяч тонн сталі, а це як півтори Ейфелевої вежі. Не менше вражають і кар’єри Кривого Рогу.
До прикладу, Глеєватський залізорудний кар’єр – один із найбільших в Україні. Він простягається на 4 кілометри і займає площу понад 500 гектарів. Або ж найглибший Первомайський — це 460 метрів. Руду добувають шляхом підривання порід. А потім величезними машинами вантажать у вагони. Залізничні колії тут прокладені одразу в кар’єрі й ведуть прямісінько на завод.