Забагато їмо чи мала зарплата: чому українці серед лідерів у світі за витратами на їжу

12 вересня 2020, 08:01
Читать новость на русском

Майже половину грошей українці витрачають на їжу, а багато через це живуть від зарплати до зарплати. У чому причина?

Українці чимало витрачають грошей на їжу. Фактично це основна витрата. У 2016 Україна увійшла в 10 країн світу за витратами на їжу зі своїми 38%. А за опитування Держстату – майже 47%.

24 канал вирішив з’ясувати чому українці так багато витрачають грошей на їжу: низькі зарплати чи високі ціни, багато їмо чи викидаємо, а може все в комплексі?

На нашій інтерактивній карті ви можете побачити скільки які нації витрачають на їжу зі своїх доходів.

*Відкрити карту в окремому вікні

У США витрачають найменше – всього 6%, натомість найбільше доводиться викласти із кишені жителям Нігерії, щоб поїсти – аж 59%. Зверніть увагу на європейські країни. Найменше витрачають британці – 8%, а найбільше білоруси – 36%, якщо не враховувати Україну. Саме на цих 5 країнах ми зупинимося детальніше у матеріалі.

За даними Державної служби статистики, яка провела опитування серед українців, у I кварталі 2020 року ми витратили 46,8% зі своїх доходів на харчі та безалкогольні напої.


Куди йдуть гроші українців / Інфографіка 24 каналу

Зарплати

Ми порівняли середні зарплати у США, Великобританії, Україні, Білорусі та Нігерії.

Найбільше заробляють у США – 3 434 долари на місяць після оподаткування. Менше у Великобританії – 2 517 доларів. У Білорусі також зарплата вища – 408 доларів, а в Україні – 351 долар. У Нігерії найнижча заробітна плата – у середньому 184 долари на місяць.

Тож поки послідовність країн у списку не змінилася. Чим більші зарплати, тим меншу їх частку люди витрачають на їжу.

Ціни на продукти

За даними сайту numbeo.com, який збирає дані зі 102 країн світу, ціни на продукти різняться відчутно і деякі продукти в Україні можуть бути дорожчими, ніж в інших, а деякі дешевшими. Тут вже нема такого чіткого зв’язку як із зарплатами.

Ми взяли до уваги ціни на яловичину, молоко, картоплю та вартість вечері на двох у ресторані (3 страви). Цікаво, що хоч у Нігерії й набагато нижчі зарплати, ціни на картоплю та молоко відчутно вищі за українські. Продукти в Україні хоч і не найдешевші, але їх скоріш можна визначити як дешеві, аніж дорогі.

Глибше питання цін на продукти, одяг, взуття та алкоголь ми досліджували у матеріалі У ЄС на закупи: де найдешевша і найдорожча їжа, алкоголь та одяг.

Купівельна спроможність українців

Українці мають нижчу середнього купівельну спроможність, зайнявши 119 позицію у світовому рейтингу у 2019. Для порівняння, США на 9 позиції із купівельною спроможністю у 5 разів вище, Велика Британія на 29 сходинці, Білорусь – на 79. Лише в нігерійців серед цієї добірки країн нижча купівельна спроможність, ніж в українців – вони посіли 167 позицію із купівельною спроможністю у 2,5 раза меншою, ніж в Україні.

Як ми бачимо, між витратами на їжу та купівельною спроможністю є чіткий зв’язок як і з зарплатами.

*Відкрити карту в окремому вікні

Забагато їмо?

Якщо вірити даним Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, то українці доволі мало їдять. Однозначно менше ніж американці. Також українці їдять менше м’яса та риби, ніж білоруси та британці.

Попри те, що українці менше споживають їжі, ніж мешканці інших країн, з якими ми порівнювали, крім нігерійців, частка людей з ожирінням або надлишковою вагою близька до цих країн. За даними ВООЗ в Україні у 2016 було понад 60% людей з надлишковою вагою чи ожирінням. Для порівняння у Білорусі – 62,9%, у Великобританії – 67,2%, а у США – 70,2%. Натомість у Нігерії показник значно нижчий – 26%.

Індекс маси тіла вираховують шляхом ділення ваги тіла (у кілограмах) на квадрат росту (у метрах квадратних). До прикладу, 65 кілограмів ділимо на ріст 1,7х1,7 і виходить індекс 22,5.
  • Індекс менше 18.5 свідчить про недостатню вагу
  • Індекс 18,5-24,9 свідчить про нормальну масу тіла
  • Індекс 25,0-29,9 вказує на наявність зайвої ваги
  • Індекс в понад 30 є ознакою ожиріння

Серед країн Європи в Україні середня частка людей із надлишковою вагою чи ожирінням. Цікаво, що найбільше таких людей у карликовій державі Науру – 87,9%, а найменше на острові в Південно-східній Азії Тиморі – 17,9%.

Забагато викидаємо?

Українці викидають близько 30% їжі. Про це пише інформагенція "Погляд" з посиланням на статистику від Світового банку. Це 9 позиція у світі.

За оцінками консалтингового агентства "ААА", річний обсяг зіпсованих українцями продуктів в грошовому еквіваленті становить близько 5-5,5 мільярда гривень.

В чому проблема українців

Загалом ціни на українські продукти є помірними та здебільшого нижчими за ціни в країнах, з якими ми порівнювали. Також як показала статистика українці небагато їдять. Тож причина у низьких зарплатах та значних харчових відходах. Якщо проблему зарплат, ми на жаль, розв’язати так просто не можемо, то проблема з відходами у наших руках.

Як економити гроші на харчуванні

  1. Не ходіть за покупками голодними. Так ви купите набагато більше їжі, ніж вам потрібно.
  2. Завжди майте із собою список продуктів і чітко його дотримуйтеся.
  3. Складайте меню на тиждень, щоб купувати лише ту їжу, яку приготуєте.
  4. Вибирайте товар з нижніх полиць супермаркетів. Він дешевший, оскільки дорожчі зазвичай розміщують на рівні очей, щоб клієнти купили. Також свіжі товари ставлять на задні ряди на полиці, щоб спочатку купили товар, термін придатності якого стікає.
  5. Ходіть із власними пакетами чи екосумками, щоб, по-перше, не засмічувати довкілля, а по-друге, економити.
  6. Купуйте гуртом картоплю цукор та інші товари, які можуть довго полежати у вас вдома.
  7. Купуйте сезонні продукти – значить вони українські й дешевші.
  8. Влітку та восени заморожуйте ягоди, зелень та сушіть гриби, щоб не переплачувати взимку.
  9. Купуйте раціонально. Замість того, щоб купити лише філе червоної риби, ви можете купити цілу рибу – так дешевше – і зробити суші з філе, суп з голови риби, тощо.
  10. Беріть з собою їжу на роботу.

Співвідношення ВВП до споживання

Цікаво, що чим багатша країна, тим менше її мешканці витрачають на їжу у відсотковому значенні.