Віллі Мессершмітт розробив свій реактивний літак в рекордно стислі терміни. Третій рейх активно готувався до майбутньої війни. Нацистам потрібні були швидкі та досконалі літаки. Поршневі двигуни на той час досягли піку свого розвитку. А Мессершмітт запропонував нове рішення — реактивний двигун.
Мesserschmitt значно перевершував традиційні літаки. Він розвивав швидкість у 800 кілометрів на годину — на 150-300 кілометрів більше, ніж конкуренти з поршневими двигунами. Ме-262 міг здійснювати вертикальний набір висоти — абсолютна та недосяжна на той час новація в літакобудуванні. Те саме стосувалося і швидкості пікірування.
262-ий мав усі шанси стати одним з найрезультативніших бойових літаків другої світової війни. Але цьому завадили конструкторські недоліки. Німці були першими, хто взявся розробляти реактивну авіацію. Усі помилки, допущені при конструюванні Ме-262, потім врахували переможці другої світової війни.
З 1942 по 1945 німці випустили 1433 Ме-262 в різних модифікаціях — винищувач, винищувач-бомбардувальник та розвідник. Дальність польоту реактивного Мesserschmitt складала тисячу кілометрів, він міг підніматися до 12-ти тисяч метрів.
На Ме-262 одними з перших стали успішно застосовувати автоматичні гармати калібру 30 міліметрів. Їх літак мав дві або чотири, в залежності від модифікації. Ме-262 також міг брати на борт до півтори тонни бомбового навантаження, окрім цього використовувалися некеровані ракети.
В повітряних боях реактивні Мesserschmitt показали себе не дуже ефективно. Адже за 150 повітряних перемог Ме-262 заплатили сотнею своїх втрат. Після завершення другої світової Ме-262 потрапили до рук союзників і стали прототипами для розвитку реактивної авіації.