Ідея систему захисту виникла минулого року, після смерті Катерини Гандзюк. Я познайомився з нею ще до Євромайдану, але більшість людей в Україні дізналися про Катю, коли її облили кислотою.
Читайте також: Як українські активісти самі шукають своїх звірячих нападників
Більшість побиттів чи спроб убити принципових активних людей так і стаються. Зазвичай жертви є невідомими більшості людей. Інформація про них поширюється, коли лихо вже сталося. Ми пропонуємо це виправити.
Функції колективної безпеки "ЗахисТИ"
Потрібно захищати людей, які відстоюють суспільні інтереси до, а не після нападів. Щоб потенційні нападники знали, що за Дмитром Булахом, який викриває корупцію у Харкові, чи Іваном Русєвим, що бореться за збереження унікального заповідника на Одещині, чи Миколою Маруссиком, що оберігає пам'ятку історії в центрі Києва – є сотні чи навіть тисячі людей. І їх тихо залякати чи вбити не вдасться. Ми всі прийдемо на допомогу.
\
Організатори мережі колективної безпеки "ЗахисТИ"
Усвідомлення, що за людиною стоїть організація, збільшує її безпеку. Ми розповідаємо про таких людей в медіа та у соціальних мережах. Ми відвідуємо й попереджаємо керівників поліції й прокуратури, що бандитам краще не лізти в такі справи. Я пропагую таких людей з парламентської трибуни.
Чим більше людей знатимуть про тих, хто відстоює їхні інтереси, тим у більшій безпеці вони будуть. Ви теж можете знайти інформацію про "ЗахисТИ" у Facebook. А якщо є люди, за яких ви переживаєте, напишіть про це, в Google є спеціальна форма.
Мережу колективної безпеки "ЗахисТИ" ми ініціювали разом з Українською гельсінською спілкою з прав людини, Тернопільською правозахисною групою та адвокатами-волонтерами.
Спеціальна форма, яку потрібно заповнити активістам
Якщо ми хочемо жити в омріяній Україні треба, щоб якомога більше громадян брали участь в управління державою. Не боялися, проявляли ініціативу, усвідомлювали, що вони і є владою.