Ви можете обійтись без Google: яка причина провалів у навчанні?

Чому ми насправді в якийсь момент не знаємо того, що, як нам здавалося, засвоїли стовідсотково? Заплутано? Розберімося!

Ознайомтесь! Секрети мозку: як ефективно запам'ятовувати важливе

Як часто в процесі складання важливих іспитів чи проведення відповідальних нарад ми виявляємо, що матеріалу, який ніби "точно" вчили, ми не знаємо? Ця пастка називається "ілюзія компетентності": ми думаємо, що засвоїли певну інформацію, але насправді цього не зробили.

Саме "ілюзія компетентності" є причиною багатьох провалів у навчальному процесі, проблем у професійному житті.

Як виявити, що ви у пастці?

Дуже просто!

• Ви не знаєте відповідей під час тестування, хоча в ніч напередодні були впевнені, що знаєте матеріал;
• Ви не знаєте, як дати колезі зворотний зв'язок, хоча місяць тому проходили навчання з цієї теми;
• Ви не можете впоратися з емоціями, розуміючи, що пару тижнів тому навчались емоційної компетентності й були переконані, що зрозуміли все достеменно.

Ось найрозповсюдженіші помилки:

– чим більше часу я вивчаю матеріал, тим краще його знаю;
– чим цікавіший матеріал, тим краще я його запам'ятаю;
– чим активніше я записую під час навчання, тим я краще знатиму.

Що ж насправді важливо:

– те, скільки часу ви присвятили вивченню матеріалу, не гарантує того, що ви його усвідомили; багато – не означає добре.
– те, як активно ви поводились під час навчання, не означає, що ви знатимите матеріал краще за інших.

Є пастки, у які нас заводить власний мозок, намагаючись мінімізувати зусилля на вивчення нового. Його, мозку, завдання – економити енергію і сили. Не для навчання. У нього багато інших справ: наше виживання, розмноження, захист, насолода.

Цікаво! Рекомендуємо помилятися: як це впливає на знання?

Найрозповсюдженіші пастки

1. Пастка прочитаного матеріалу

Ілюзія виникає в конкретний час прочитання книги. Ви можете це легко простежити, контролюючи мислення.

Наприклад, коли читаєте книгу, то часом знаходите відповідь на питання прямо на її сторінках, ви навіть можете помітити за собою, як киваєте головою на знак згоди з тим, про що читаєте.

Далі виникає ланцюжок: те, що я щойно прочитав (прочитала), має сенс, отже, я це запам'ятаю. Тепер я знаю відповідь, адже я бачу її прямо перед собою.

Те, що ми бачимо перед собою, не означає, що ці знання потрапляють у мозок.

Як уникнути пастки?

Щоб переконатися, що ви насправді засвоїли те, що прочитали, треба кілька разів перевірити своє "розуміння". Розкажіть собі чи комусь із близьких те, що зрозуміли із прочитаного, і поясніть, чому це важливо запам'ятати. Спробуйте пригадати інформацію лише з пам'яті, не дивлячись у книгу чи записи. Зробіть те саме через тиждень, потім ще через два.

2. Пастка активного підкреслення і виділення важливого

Ви активно використовуєте кольорові маркери під час навчання, підкреслюєте, виокремлюєте, малюєте. У кінці лекції ваш навчальний зошит яскраво демонструє, яким ефективним був навчальний процес. Мозок каже: "Ми гарно попрацювали, усю важливу інформацію підкреслили. Тепер ми це знаємо".

Насправді, це – ілюзія.

Виділення слів, різнокольорові підкреслення не означають усвідомлення й запам'ятовування.

Як уникнути пастки?

Помічати важливе й підкреслювати те, що найбільше відгукується, справді потрібно. Це важливо для того, щоб далі створити план дій. Тепер, коли я думаю, що знаю матеріал, що б конкретно я хотів (хотіла) робити по-іншому?

Що б я хотів (хотіла) припинити робити?

Запишіть відповіді на ці питання прямо біля матеріалу, який відмітили для себе як важливий. Далі повертайтеся до цих записів й аналізуйте, що фактично ви робите інакше.

Нічого? Ви не навчились!

3. Пастка Google Вікіпедії.

Правда, що майже будь-яку інформацію ми можемо легко знайти сьогодні в інтернет-просторі. Це багато в чому спрощує життя, а багато в чому вводить в оману.

Ілюзія тут виникає через те, що в нас є усвідомлення: якщо мені треба, я легко знайду матеріал і прочитаю. Ми "гуглимо" інформацію, бачимо її на моніторах "власними очима", мозок ставить галочку "виконано" навпроти тези "вивчити". Саме на упередженні про доступність інформації мозок формує в нас відчуття, що знання, доступні в інтернеті, насправді наші знання:

Треба "загуглили" – знаємо.

Це ілюзія. Знати, де знайти – не означає знати.

У кожному із 3-х наведених випадків інформація все ще залишається поза нашим розумом. Бачачи інформацію перед собою, наш мозок створює ілюзію, що матеріал був засвоєний.

Наше ж головне завдання під час навчання – зробити так, щоб нові знання мозок міцно зберігав у пам'яті, без зовнішнього джерела – на рівні нового мислення.

Варто знати: Стрес знищує знання: як обдурити мозок і згадати вивчене

Ось п'ять кроків, які точно допоможуть подолати "ілюзію компетентності":

1. Писати "старі добрі" конспекти під час навчання. Повертатися до них з аналізом: "Що конкретно із цього я роблю?"
2. Розказувати вивчений матеріал іншим, пояснювати його важливість і ділитись інсайдами.
3. Запитувати в інших учасників навчального процесу про їхні інсайди та конкретну користь отриманих знань.
4. Змінювати поведінку й відстежувати зміни.
5. Ставити короткострокові цілі по впровадженню нових звичок на підставі отриманих знань і відслідковувати успіх.

Знання – це сила! Уміння навчатись – суперсила! Бажаю нам із вами суперсили!