Вирок у справі Крисіна: у нас часом не Янукович президент?
У кінці грудня суддя Олег Лінник ухвалив знущально легкий вирок щодо Юрія Крисіна – організатора "тітушок", причетного до вбивства журналіста В'ячеслава Веремія під час Майдану. Суддя присудив Крисіну до 4 років умовно. Тобто нуль років за ґратами.
Наступного дня суддя той же суддя відпустив з під вартою інших "тітушок", звинувачених у замаху на вбивство учасників Революції Гідності. Нагадаю, що екс-"беркутівці", звинувачені у тяжких злочинах та звільнені іншими суддями, за короткий час опинялися в Росії.
Наша спільна проблема в тому, що справа не в одному Крисіні. І не в одному судді Ліннику, який його відпустив. Ці, а також сотні аналогічних рішень, ухвалювалися дискредитованими суддями, чиї дії не лише виходили далеко за межі дисциплінарних проступків, а часто містили очевидні ознаки злочинів.
Суддя Олег Лінник
Проте органи, які б мали очистити провосуддя від таких, пробачте на слові, суддів, свідомо цього не зробили. Той самий суддя Лінник є одним із "суддів Майдану", який засуджував учасників поїздки до Межигір'я у 2013 році. Справу щодо нього закрили через 1,5 року виключно у зв'язку із закінченням строків притягнення до відповідальності.
У листопаді 2017 року у Вищій кваліфікаційній комісії суддів успішно пройшов оцінювання суддя Олег Присяжнюк, який відпустив під домашній арешт екс-"беркутівця" Віталія Гончаренка. За рішенням тієї ж кваліфкомісії судей, оцінювання пройшли і 5 суддів Київської апеляціїї, які у часи Майдану позбавляли автомайданівців водійських прав за поїздку до Януковича.
Проблема безкарності суддей – системна. І я навіть не про кримінальну відповідальність говорю, а про, хоча б найменше, звільнити з посади. Не працює навіть система дисциплінарної відповідальності суддів. Санкціонована і толерована з найвищих кабінетів держави, безкарність й далі панує в судовій системі.
За чотири роки після Революції Гідності звільнено лише 10% "суддів Майдану”. Цього року, наприклад, Вища рада правосуддя з усіх дисциплінарних скарг відкрила лише 3,7% проваджень. Судді і далі впевнені у своїй безкарності та непідзвітності суспільству.
Натомість, за кидання яйцями в депутата від Блоку Петра Порошенка Олега Барну активістам загрожує до 7 років тюрми. Відповідну підозру в посяганні на державного діяча Генпрокуратура Луценка вручила недавно трьом членам Автомайдану.
Читайте також: Як старі українські судді нахабно захищають ТОП-корупціонерів
Нагадаю, що Олег Барна – це саме той "державний діяч", який прямо в залі Верховної Ради на очах всієї країни тягав за геніталії на той час діючого прем’єр-міністра України.
Депутат Барна намагається "винести" Яценюка
Співучасть Юрія Крисіна у вбивстві журналіста – це "хуліганство" і 4 роки умовно, кинути яйцем в Барну – до 7 років реально. В нас часом не Янукович президент? А в генпрокурора не Пшонка прізвище? На Революції Гідності точно ми, а не "регіонали" перемогли?
У свавіллі справи Крисіна очевидною є і вина прокуратури, яка кваліфікувала ції дії як хуліганство. Тепер ми знаємо, якщо (не дай Бог) вашого сина, чоловіка чи брата повалять на землю, битимуть битою по голові, а хтось інший дожене і застрелить пострілом в груди, то це буде називатися хуліганством.
До речі, прокуратура, якщо ви раптом не помітили, дуже змінилася. Чесно! Сам генпрокурор Луценко про це заявив. Особливо на сльозу пробиває, коли дивишся на 800-метровий маєток Луценка під Києвом, оформлений на його тестя. Саме за приїзд під цей маєток Луценко мстить активістам Автомайдану, намагаючись запроторити їх за ґрати від чотирьох до семи років. От вони справжні злочинці! Не те що Крисін, Бойко, Іванющенко, Ставицький, Злочевський чи Захарченко.
Читайте також: Останнє попередження владі, або як громадяни вийшли захистити НАБУ
Друзі, будь ласка, вибачте, що підпсував вам святковий настрій. Новий Рік не принесе позитивних змін в країну, якщо ми всі разом не вирішимо в ньому проблем року старого. Корумповані суди і прокуратура – одна з найбільших проблем України. Народ, який переміг в Революції Гідності, здатен вирішити будь-яку усвідомлену проблему.
Бажаю нам, як країні, в наступному році перейти від усвідомлення проблеми до її вирішення. Разом це нам точно вдасться.