Раніше захисник у цій же бригаді був головним сержантом одного із підрозділів. Що відомо про головного сержанта 47-ї бригади, розповідає 24 Канал.
До теми Рапорт вже у командира, – Маркус хоче піти з посади головного сержанта 47-ї бригади
Взяв до рук зброю у перші дні війни
До вторгнення країни-окупантки Віталій Аверін, як він сам розповідав, працював столичним дизайнером та цікавився нічними клубами. Однак одразу ж після початку війни, ще у 2014 році, став до лав українського війська добровольцем та долучився як стрілець до лав батальйону "Донбас", після чого тривалий час служив у штурмовій роті.
Він згадував, що взяти до рук зброю та стати на захист держави його змусили події Революції Гідності.
Я бачив, що відбувалося на Майдані. Я думав туди поїхати, але не знав, чим там користь принести. І коли я бачив, що там гарні люди в гарному одязі бруківку подають, носять на Майдан продукти... Коли в останній день це закінчилося Інститутською, я подумав – я нічого не зробив, хоча країна об'єдналася,
– розповів захисник.
Після подій на Майдані йому на очі трапилося оголошення, де зазначалося, що Нацгвардія набирає людей в добровольчий батальйон "Донбас" для війни з агресором на Сході. Віталій "Авер" Аверін одразу відгукнувся на це оголошення, і менш ніж за місяць навчань на полігоні, у червні 2014-го, вже брав штурмом Слов'янськ.
Зокрема, у перший же рік служби штурмував міста Артемівськ, Лисичанськ, Попасну. Загалом під час військової служби він брав участь у боях за Іловайськ, Широкине, Попасну. На його рахунку – безліч наступальних операцій та звільнення українських населених пунктів від окупантів.
Віталій Аверін з побратимами
Також під час бойових дій захисник України не раз потрапляв до лікарні, однак звідти він втікав на війну. Зокрема, після серйозного поранення у Широкіному він лікувався місяць та повинен був провести у медзакладі ще немало часу. Однак натомість написав відмову від лікування та з комбатом вирушив на Схід. Те ж саме повторилося після поранення у Зайцевому.
"Я ще не виконав свій обов'язок"
З 2014 року Віталій Аверін воював за контрактом, після завершення якого на якийсь час повернувся зі Сходу. Однак навіть після п'яти років війни, у 2019-му, боєць ЗСУ не вважав, що виконав обов'язок перед Україною, адже території держави все ще перебували під окупацією Росії.
У нас в країні ще війна йде, а люди відслужили свій контракт або мобілізацію, приходять і кричать – "я дембель, я виконав свій обов'язок". Насправді навіть я провоював майже п'ять років, але не виконав свій обов'язок – Україна ще не перемогла в цій війні,
– говорив він.
Віталій Аверін – головний сержант 47 ОМБр "Маґура"
За захист України нагороджений орденом
У лютому 2015 року Віталія Аверіна нагородили орденом "За мужність" III ступеня за вірність військовій присязі, особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Однак згодом, у 2018-му, в інтерв'ю 24 Каналу він розповів, що проти цих нагород
У "Донбасі" я писав відмову від будь-яких нагород. Для мене лише одна нагорода була значущою – "Народний герой". І та недержавна,
– сказав він.
Маркуса пішов з посади за власним бажанням: коротко
- Після написання рапорту командиру Валерій Маркус на своїй фейсбук-сторінці пояснив причини свого звільнення. Військовий повідомив, що не вважає доцільним перебування на цій посаді, однак й своїх людей він залишити не може. А тому хоче перейти на нижчу посаду, щоб "бути ближче до них на полі бою".
- Пояснюючи таке рішення, Маркус звинуватив осіб вищого офіцерського корпусу бригади.
- Відтак військовий захотів, щоб його перемістили з посади головного сержанта військової частини на нижчу посаду командира бойової машини – командира механізованого відділення.