Володимир Слєпченко поєднує стародавні світи та міста майбутнього
Мандри з самих глибин цивілізації до ери цифрових технологій. Художник Володимир Слєпченко передає у своїх роботах мудрість світу, досліджує та вчиться трактувати його потужні символи.
“Символи придумали для того, щоб якраз не було багато умовності. Якраз через символи людина сприймає так чітко, всеузагальнено. Тому що символи більше можуть сказати, ніж велике оповідання”, - каже художник Володимир Слєпченко.
Сутність усього сюжету автор приховує у суміші енергетичних потоків, фарб, авторських мистецьких ходів. Шукає істину у очевидних речах, переосмислює на полотнах події у державі. Зокрема, на одній з робіт показує переломний для України момент - здобуття Незалежності. Невідривно пов’язує внутрішній розвиток світу з розвитком власної духовності.
Якщо у картини є таїна, то значить картина буде жити довго, - вважає Володимир Слєпченко.
Пробує себе у монументальному мистецтві. Під куполом Кафедрального собору святого Йосафата в Торонто з-під пензля художника з’являються 19 фресок. До кожного з таких образів, каже Володимир Слєпченко, варто підходити, передусім, з молитвою, а вже потому - зі знанням техніки, чи іконографії. Тоді зображення отримають душу.
Глибоко досліджує художник і історію. Як власного роду, серед його предків - козаки-сотники, викладачі творчих академій, скульптори - так і усієї України-Русі.
Тяглість поколінь, кровний зв’язок з народом, зізнається Слєпченко, не дає про себе забути. На картинах з’являються епізоди з життя стародавніх народів - гунів, скіфів, трипільців. Витесані кам’яні ідоли на полотнах охороняють степи та давно розриті у реальності кургани.
“Коли занурюєшся в те все - просто містика якась. Коли малюєш щось про скіфів, відчуваєш цей гул, отих коней, які несуться, рики ті всі, гортанні звуки, свист, вітер, якийсь шелест трав. І усе це змішується до відчуття запахів, ти все відчуваєш, що це запах степу”, - розповідає художник Володимир Слєпченко.
Як глибокий психолог, автор натхненно створює на полотнах унікальні портрети - від намальованих уявою стародавніх воїнів, до сучасників - сильних світу цього.
Його картини - у поважних музеях, приватних колекціях по всьому світу.
Пише Слєпченко настільки майстерно, що з часом переосмислює класичне малювання. Поєднує його з класичною вишивкою "хрестиком" та традиціями ткацтва, і створює свій власний стиль "арт-лайн".
Через лінію можна передати рух. І не просто рух, а рух часу нашого. Тому що час - він складається з сьогоднішніх швидкостей. Це Інтернет, комп’ютери, цифра. Ми все це бачимо, ми всі учасники того руху, - каже Володимир Слєпченко.
Та й на цьому художник не зупиняється. Після довгих філософських роздумів започатковує нову серію робіт - "Обрані часом". На полотнах - великі українці, які своє життя, уміння та таланти направили на боротьбу за Україну, її славу. Леся Українка, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Ліна Костенко, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл.
“В кожному портреті є своєрідний символ. І в даному випадку – це прапор. Він, як крізь прапор, - він і реальний, і нереальний. Це суть нашої держави. Він – суть нашої нової, оновленої держави. Я його зобразив у такому стані – це говорить про те, що він зараз з нами. Він так само переживає суть теперішнього часу, як і ми всі”, - зазначив художник.
З дня у день, у тиші власної майстерні, з пензлем у руках Володимир Слєпченко перетворює релігію на філософію, творить на полотнах нову Україну, вчить світ сприймати її сучасною, але глибокою та сильною державою. І вкотре в них дарує світу через них власне гасло - "любов. творчість. успіх".