Після об’єднання у 1975 році, В’єтнам воєн вже не знав.
В’єтнамці часто алегорично змальовують свою країну як коромисло з кошиками рису на його кінцях. Насправді, відвідання рисових плантацій стало вже справжнім кліше під час туристичних подорожей до В’єтнаму. Вирощування рису - це не просто основна діяльність в’єтнамців, це - національна традиція.

В’єтнамське мистецтво розвивалось століттями - у ньому помітні китайський, чамський та кхмерський впливи. В’єтнамські музеї можуть похвалитися багатими колекціями, вони - одні з найрізноманітніших в Азії. А в музеї Арт Чам виставлена найбільша у світі колекція чамської скульптури.

Шум, затори на дорогах, усі кудись поспішають - це вирує життя у найбільшому місті В’єтнаму Хошиміні. Колишня столиця французького протекторату раніше називалась Сайгон, оскільки місто розташоване на однойменній ріці. Сьогодні Хошимін - це індустрійний та комерційний центр країни.

У Хошиміні - чимало церков із захоплюючою архітектурою. В’єтнам, до слова, друга за кількістю католиків країна в Азії, після Філіппін.
Значний вплив Китаю особливо відчутний у кварталі Чолон. Тут розташований гігантський ринок.

Таємничість та містику ви відчуєте у бухті Алонг. Тут панує атмосфера казки. Радимо відвідати дивовижні вапнякові острівці, які вкриті таємничими печерами. Остання порада: навіть не намагайтесь скуштувати усі скарби в’єтнамської кухні. Вам запропонують понад півтисячі оригінальних й інколи дивних страв.