Google і Facebook знають усе: як гіганти стеження заробляють на особистих даних

Джерело: "Територія рівності" на 24 каналі

Чи знайоме вам відчуття, що Google і Facebook знають про вас усе: де ви мешкаєте, ким працюєте, що замовляєте на вечерю і де відпочиваєте влітку? Крім цього, IT-корпорації часто ще й наперед ніби знають ваші рішення. Більше про гігантів стеження, що становлять пряму загрозу нашій приватності – читайте далі.

Цікаво 17 років Facebook: 5 гучних скандалів, пов'язаних з соцмережею

Google і Facebook заробляють на особистих даних користувачів

Google і Facebook щосекунди збирають детальну інформацію про те, що ми шукаємо, лайкаємо, з ким спілкуємось. Далі, завдяки алгоритмам, система визначає наш настрій, рівень життя, етнічне походження, сексуальну орієнтацію та решту характеристик.

Деякі з цих категорій інформації — зокрема і ті, що захищені законом — Google і Facebook надають третім сторонам. А ті надалі вибирають людей за певними ознаками і можуть спрямувати рекламу на найбільш точну цільову аудиторію.

Є навіть випадки, коли Facebook таргетував рекламу, тобто вирішував кому показувати, за такими категоріями, як:

• "цікавиться державною зрадою";
• "дохід нижче середнього"
• "сексуальна орієнтація";
• "цікавиться центрами допомоги людям із залежністю"
• "цікавиться абортами".

Що це означає? ► Насамперед те, що приватні дані, які мав би захищати закон, використовують треті особи — без нашої згоди та з комерційною метою.

► По-друге, ось цю специфічну інформацію можуть залучати для формування потрібної комусь громадської думки, маніпуляцій та інших методів впливу.

► По-третє, Facebook сортує і подає нам саме ту інформацію, яка може принести вигоди їхнім рекламодавцям. Решта важливих повідомлень може до нас навіть не доходити.

Гучний скандал з Cambridge Analytica

Найяскравіший приклад того, як незаконно зібрані дані використовують в брудних комунікаціях, — це, звичайно, політичні кампанії. Скандал з консалтинговою фірмою Cambridge Analytica яскраво це демонструє.

Як же це відбулось? У 2014 році одній ІТ-компанії вдалося зібрати особисті дані мільйонів користувачів Facebook за допомогою простого мобільного застосунку за типом звичайних онлайн-тестів.

Тобто, користувачі думали, що просто проходили розважальні онлайн-тести, а насправді розробник цього застосунку таємно збирав дані й психологічні портрети про людей.

Дані про сексуальну орієнтацію, расу, стать, розумові здібності і навіть про дитячі травми зібрали без жодної на те згоди її власників. Цю інформацію, а також саму шахрайську схему збору даних згодом і передали в Cambridge Analytica.

Пізніше Facebook і сам підтвердив, що саме ця схема допомогла Cambridge Analytica отримати дані з майже 87 мільйонів його профілів.

Ця особиста інформація була потрібна компанії задля побудови виборчих стратегій і супер ефективної політичної реклами. Коли ти знаєш про людей усе — маніпулювати і нав'язувати їм кандидата, погодьтеся, значно легше.

Читайте також Facebook та Instagram викрили в порушенні європейського закону про конфіденційність

Так, наприклад, у 2016 році команда Дональда Трампа найняла Cambridge Analytica, щоб змоделювати портрет їхнього виборця і спрогнозувати явку на самих виборах. Тобто, штаб попереднього американського президента використовував незаконно зібрані дані під час виборчих перегонів.

Штаб Трампа скористався послугами Cambridge Analytica / Фото Getty images

Важлива деталь! Facebook знав про витік даних ще з кінця 2015 року, але був впевнений, отриману інформацію Cambridge Analitics знищить. І нібито тому про ці масштабні порушення ніхто не знав аж до 2018, поки це не з'ясували журналісти.

Зрештою Facebook погодився виплатити Федеральній торговій комісії США штраф у розмірі 5 мільярдів доларів для урегулювання претензій. Ще мільйон єврокомпанії довелось виплатити Італії за подібні маніпуляції.

Держави зацікавлені в отриманні даних про користувачів

Проте, крім приватних замовників, є і й інші структури, зацікавлені в інформації про нас з вами. Це — самі держави. Розвідка, правоохоронні та імміграційні органи все більше намагаються отримати доступ до персональних даних користувачів.

І основна проблема наразі в тому, що сама бізнес-модель Google і Facebook містить ризик, що корпорації можуть стати співучасниками незаконного цифрового стеження з боку держави. Адже вони постійно збирають й утримують максимальні обсяги даних, щоб збільшити свій прибуток. А ця інформація — дуже необхідна урядам.

Тільки уявіть, що масиви персональних даних про всіх нас опиняються в руках уряду. Відтак поведінка людей стає передбачуваною, а отже ними легше маніпулювати й управляти.

Зрештою такі прецеденти уже є. Як мінімум варто згадати викриття Едварда Сноудена. Він оприлюднив докази про те, як розвідка США та Великої Британії проводить стеження за людьми на масовому рівні, і як компанії, зокрема Yahoo, Google і Microsoft, змушені були виконувати таємні накази й передавати урядам дані про своїх користувачів і користувачок.

Як обмежити вплив IT-корпорацій

Чи можна якось обмежити вплив IT-гігантів? Способи є. Для цього потрібно вжити заходи як урядам, так і ІТ-компаніям.

Насамперед держави мають обмежити можливості для IT-компаній пропонувати доступ до своїх послуг за умови, що люди "погоджуються" на обробку персональних даних задля маркетингу чи реклами.

Тобто, якщо корпорація має намір отримати і використати дані користувачів з комерційною метою — на це потрібно отримати персональну згоду в окремому порядку, а не за замовчуванням, при реєстрації. У разі відмови користувачів — доступ до послуг не має обмежуватись.

Зверніть увагу День безпечного інтернету: Google дав кілька важливих порад для захисту

Уряди мають розробити закони, які гарантуватимуть право легко відмовитися від стеження з боку як рекламодавців, так й інших сторін.

Тобто, порядок відмови має бути простим, зрозумілим і без "прихованих кнопок", які спеціально розміщені в неочевидних місцях і не виділені кольором. А також без "довжелезних і незрозумілих текстів", які жодна людина не може прочитати і зрозуміти без юридичної допомоги. Порядок має бути очевидним.

А самі Google, Facebook та інші ІТ-компанії мають знайти спосіб перейти до такої бізнес-моделі, яка б не порушувала права людини. Вони мають припинити збір і обробку характеристик користувачів і користувачок, що заборонені законом.

Скасувати, врешті, вбудовані алгоритми з просування так званого "вірусного контенту", тобто популярних постів у соцмережах, якщо вони містять мову ворожнечі та дискримінаційну риторику.

А ми з вами маємо вчитись зберігати свої персональні дані, а також відкрито вимагати як від уряду, так і від ІТ-компаній дотримуватись прав людини. Наше інформаційне майбутнє – саме в наших руках!