Психотерапевтка Лея Аґірре зазначає, що для більшості людей поняття "насильство" асоціюється з відкритими проявами, такими як грубість, фізична агресія чи відверті образи. Проте насильство може набувати й більш витончених форм, особливо коли йдеться про емоційний вплив, повідомляє 24 Канал з посиланням на Psychology Today.
Також на тему Ці продукти з вашого столу діють не гірше за ліки: знайшли простий спосіб знизити тиск
Такі дії зазвичай є систематичними, формуючи шаблон поведінки, у якому маніпулятор використовує критику та примус, щоб зміцнити свою владу та контроль.
Критика як інструмент впливу широко використовується аб’юзерами у відносинах для досягнення домінування. Однак не завжди просто зрозуміти, коли вона стає токсичною. Регулярні зауваження спрямовані на посилення невпевненості в собі та викривлення реального бачення ситуації. Приклади таких фраз:
- "Ти просто жахливий нечупара."
- "Не варто це їсти."
- "Ти що, зовсім дурний?"
- "Не смійся так голосно – це соромно."
- "Чому ти взагалі це обрав?"
Конструктивна критика та щира зворотна реакція важливі для здорових стосунків. Проблема виникає тоді, коли зауваження стають регулярними, спрямовано принизливими та систематично підривають самооцінку. Багато людей не вміють відрізнити доброзичливі зауваження від деструктивної критики, через що емоційне насильство важче розпізнати.
Ознаки переходу критики в емоційне насильство
Аб’юзер часто виправдовує свої дії словами: "Я просто хочу, щоб тобі було краще", "Я дбаю про тебе" або "Я кажу це, бо люблю". Подібні фрази створюють ілюзію турботи, що дозволяє жертві сприймати критику менш болісно.
Маніпулятор позиціонує себе як більш компетентну або розумну людину, змушуючи жертву сумніватися у своїй правоті. Поступово довіра до власних суджень знижується, а зауваження аб’юзера починають здаватися обґрунтованими.
Такі люди цілеспрямовано акцентують на слабкостях партнера, концентруючи критику на вже вразливих аспектах. У результаті такі зауваження збігаються з внутрішніми сумнівами жертви, що робить їх менш помітними.
Якщо жертва висловлює свої почуття, маніпулятор зазвичай ігнорує або знецінює їх, називаючи людину "занадто чутливою". Це ще більше підриває впевненість у своїй правоті та сприйманні реальності.
Критика також може маскуватися під компліменти або слова любові, що збиває з пантелику і робить її менш очевидною. Наприклад, фраза "Ти знаєш, що я тебе люблю" може супроводжуватися образливими зауваженнями, зменшуючи їхню явну шкоду.
Чому критика завдає шкоди
Для тих, хто зростав у середовищі, де любов була умовною, а критика — звичною справою, така поведінка може сприйматися як норма. Люди, привчені до таких стосунків, схильні виправдовувати маніпуляторів і вважати їхні дії прийнятними.
Надмірна критика зачіпає багато аспектів життя: смаки, переконання, вибір одягу, друзів, звички, роботу і навіть випадкові помилки. З часом такі зауваження підривають самооцінку, викликаючи глибокі сумніви у власних силах. Це затягує людину у цикл, з якого надзвичайно складно вибратися.
Постійне ігнорування свого досвіду і знецінення почуттів тільки погіршують ситуацію. Як зазначає Лея Аґірре, важливо визнати проблему, щоб розірвати це замкнене коло та почати шлях до звільнення від емоційного тиску.