2 
"Я думаю, що ті країни винні нам це. Я не впевнений, що ми маємо укладати угоду (з Іраном), якщо вони не підпишуть. Ви хочете знати правду. Якщо вони не підпишуть, щоб приєднатися до Авраамових угод", – сказав Трамп. Просто нагадаю: ОАЕ приєдналися до угод ще у 2020 році. Про це пише Ігор Семиволос.
Читайте також "Доведеться його підірвати": Трамп пригрозив Оману через угоду з Іраном
Трамп хотів натиснути на країни Затоки, але осоромився
Тут хотілося б сказати щось емоційне на адресу розумових здібностей Дональда Трампа, але залишуся в межах політично коректного аналізу.
Припустимо, Трамп насправді не знає, хто там підписав угоду, і його це, за великим рахунком, не цікавить. Цілком можливо. Трамп працює з образами й емоціями, а не з деталями. Авраамові угоди для нього – це бренд, перемога, картинка підписання. Хто саме підписав і коли – це вже нижче рівня його уваги.
Або інше – свідомий тиск. Він знає, але свідомо створює нову умову для країн Затоки. Мовляв: "Підпишіть ще щось, розширте угоди, дайте мені новий трофей". Саудівська Аравія досі нічого не підписала і вже офіційно заявила, що робити цього не буде.
Ну і куди ж без знаменитого трампівського транзакційного хаосу. Трамп постійно вкидає нові умови в переговори: іранська угода, Авраамові угоди, країни Затоки – все це він змішує в один котел. Це створює керований хаос, де всі залежать від нього як від єдиного арбітра.
Але незалежно від мотивів – це катастрофічна заява в контексті іранських переговорів. Він щойно публічно сказав Тегерану: "Моя позиція залежить від того, що зроблять треті сторони, над якими я не маю контролю". Іран читає це так: угода ще більш непевна, ніж здавалося. І це дає їм аргумент не поступатися з ядерного питання. Навіщо, якщо американська сторона сама не знає, чого хоче?
Тобто він суттєво ускладнює роботу власним перемовникам, хоча тим не звикати.
Що тут скажеш – маємо суміш некомпетентності з транзакційним хаосом, що в цьому випадку працює проти його ж цілей. Просто геній.