З чого починалася велика російська експансія

Лютий 2007 року видався найгарячішим місяцем не лише у році, а і у всьому десятилітті. І все завдяки тому, що Путін на увесь світ вирішив заявити –російський ведмідь знову встає з колін.

Зараз цей колос на глиняних ногах опинився за один крок до прірви. В яку він може впасти і вже більше ніколи не піднятися. Аналогії з крахом тисячолітнього рейху напрошуються самі собою – гітлерівська Німеччина сконала на 12-му році свого існування. Велика путінська імперія поки тримається, але з останніх сил.

Але 9 років тому для Путіна, здавалося б, не існувало неможливого. Путін щойно закінчив розправлятися з непідвладними олігархами та опозицією. Ціна на нафту стрімко йшли в гору. За один долар давали 25 рублів. До кризи 2008 року був ще цілий рік. І тоді Путін, виступаючи в Мюнхенському готелі "Баєрішер гоф", заявив:

Ми дуже часто, і я особисто дуже часто, чуємо заклики до Росії з боку наших партнерів, в тому числі і з боку європейських партнерів, грати більш і більш активну роль у світових справах. У зв'язку з цим дозволю собі зробити одну маленьку ремарку – навряд чи нас треба підштовхувати і стимулювати до цього.

Путін говорив і відповідав на запитання півтори години. За цей час він встиг дуже жорстко проїхатися по США і НАТО. Дипломатичні звороти російського президента зводилися до одного – Вашингтону настав час посунутися, бо Росія встає з колін.

Цікава річ. Якщо забрати з деяких абзаців путінської промови слово "США" і вставити "Росія", то вийде, що ВВП говорив про свою країну. Тільки періоду 2014-2015 років.

Агресивна політика Росії не сподобалася нікому. Так само як і не сподобалися плани Путіна відродити СРСР. І з 2007 року США – головний адресат мюнхенської промови – робили все те, а точніше не робили нічого для того, щоби завадити Росії скотитися в прірву. Як от зараз.

Дивіться повний випуск програми "Вєсті Кремля".