Заборонити все і трохи більше: експерт розповів, як змінювався антитютюновий законопроєкт 4358

Таку думку в інтерв'ю висловив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, коментуючи нещодавнє дослідження інституту щодо ухваленого у четвер законопроєкту 4358.

"Замість просто запровадити в Україні європейські вимоги, різні групи впливу намагаються прочитати їх по-своєму, додаючи якісь пункти та одночасно ігноруючи окремі норми міжнародного законодавства. Це призводить до "білого шуму", появи неякісного "законодавчого спаму" без економічного обґрунтування, оцінки регуляторного впливу, синхронізації з іншими законами", – наголосив експерт.

За словами Денисенка, у зв'язку із підписанням Угоди про Асоціацію з ЄС Україна має узгодити своє антитютюнове законодавство з європейським, точніше – з Директивою 2014/40/ЄС. Саме тому з 2015 року у Верховній Раді була низка законодавчих ініціатив щодо зменшення шкоди від тютюну.

Один із таких документів – ухвалений Радою у четвер законопроєкт 4358 – активно лобіювали громадські організації.

Спочатку він забороняв усе, що можна, і навіть трохи більше. Наприклад, продаж цигарок особам до 21 року. Справа в тому, що в Україні людина з 18 років отримує повну громадянську дієздатність, тому нелогічно, що вона, наприклад, може служити в армії, але не може купити цигарки,
– зазначив виконавчий директор УІМ.

За словами Денисенка, після доопрацювання в комітеті з документа прибрали вимоги до зовнішнього вигляду упаковки або заборони розміщення сигарет на полицях магазинів, максимально наблизивши до вимог Директиви ЄС.

Експерт зазначив, що часто в законопроєктах, які нібито спрямовані проти куріння, насправді головною метою є зарегулювання легального бізнесу. За його словами, для більш ефективної роботи над антитютюновою політикою необхідно проводити розрахунки, як ті чи інші заходи вплинуть на бюджет, на економіку, і головне – чи призведуть вони до зменшення кількості тютюнозалежних громадян.

"Коли розробка "антитютюнового" законопроєкту є одним із КРІ для отримання гранту, то в результаті маємо новий "законодавчий спам", – додав Денисенко.

На думку експертів Українського інституту майбутнього, до боротьби із залежностями потрібно підходити комплексно, оскільки через велику кількість грантів на антитютюнову діяльність, саме вона є домінуючою. При цьому, за словами Денисенка, депутати не звертають уваги на такі залежності, як алкоголізм, лудоманія чи споживання шкідливої ​​їжі.

Чомусь не звучать ініціативи стандартизувати розмір та вид пляшки горілки, заборонити її викладення на полицях супермаркетів чи заборонити повністю рекламу гральних автоматів чи казино. При тому, що низка країн вже активно впроваджує регулювання цих секторів, обмежуючи рекламу та продаж неповнолітнім,
– підсумував експерт.

Раніше УІМ опублікував дослідження "Україна без сигаретного диму. Чи допоможе законопроєкт 4358 боротися з курінням", де проаналізував останні законопроєкти, розроблені з метою боротьби з курінням.