Замовлення на "джинсу" з України беруть в Європі, – керівник департаменту комунікацій "Фармак"

Про те, що стоїть за цими конфліктами і як позначається на роботі інформаційна кампанія, яка розгорнулася паралельно з судовими позовами, видання Українські Новини поцікавилися у керівника департаменту корпоративних комунікацій та сталого розвитку АТ "Фармак" Олени Зубарєвої.

Олена Зубарєва

– "Фармак" за останній рік став, схоже, лідером в антикризових комунікаціях. Мітинги активістів, критичні статті на європейських сайтах, стабільні звинувачення одного з конкурентів. Як живеться в таких умовах?

– Спасибі, що стежте за нашою компанією. Я відношу це до витрат перехідного періоду становлення європейського суспільства та економіки. Шкода, звичайно, що доводиться відволікатися і реагувати на ці нападки. Але тут не працює правило каравану. Якщо моська гавкає, то увагу вона привертає. Тому мовчати не можна. Не скажу, що є якісь особливі ноу-хау.

Просто даємо об'єктивну інформацію. Вказуємо на неточності в аргументах конкурентів. За великим рахунком, робимо звичайну журналістську роботу. На жаль, глибоко і якісно наші проблемні теми висвітлюють мало. Це не велика політика, корпоративні конфлікти мало кому цікаві. Мітингами сьогодні теж нікого не здивуєш.

У цій ситуації мене засмучують дві речі.

По-перше, деякі відомі ЗМІ, з історією, займають позицію одного боку в суперечці. Я давно працюю у зв'язках з громадськістю, але не пам'ятаю такого, щоб медіа транслювали відверту дурість, нехай навіть сказану іменитим експертом. Ну, наприклад, що ліки подорожчають, якщо не дозволити нашому конкуренту випускати заспокійливі краплі ціною 15 грн під нашою добре відомою торговою маркою. Або що ми "монополісти" навіть не в виробництві, а у володінні правами на назву ліків, аналогів якого в аптеках продаються десятки. Нагадаю, що робити під своєю торговою маркою препарат може хто завгодно. Монополії на виробництво – немає.

Раніше не можна було собі уявити, коли інтернет-сайт спочатку ставив негативну інформацію проти тебе, а потім пропонував тобі ж за гроші дати свою позицію. Розумію, що ЗМІ – це бізнес. Але з таким підходом остаточно руйнується довіра до медіа. Ми намагаємося відновити його. Судимося для захисту честі та гідності. Виграємо. Робимо це, перш за все, щоб підтвердити своє ім'я перед споживачами і партнерами.

По-друге, в цьому році піарники конкурентів почали використовувати проти нас два "жовтих" сайти у Великобританії і Брюсселі для поширення неправдивої інформації про компанії вже в Україні. Тут же ми знайшли "друзів по нещастю" – кілька українських компаній, проти яких запустили кампанії за такою ж схемою. Ми звернулися в Британський союз журналістів з проханням допомогти в оцінці цього факту. Сподіваємося, що західні ЗМІ більше не будуть подавати негативний приклад українським колегам.

Але основний наш проєкт – це комунікації на захист інтелектуальних прав на лікарські препарати "Фармак". Через них, за великим рахунком, ці нападки в ЗМІ і відбуваються.

– В основі того, що відбувається, все-таки, лежить питання інтелектуальних прав? Або є й інші, приховані причини?

– Якщо говорити про ситуацію із захистом інтелектуальних прав, то створюється враження, що ми застрягли десь в середньовіччі. Світ думає, як застосовувати блокчейн для реєстрації авторських прав. У США, наприклад, вже є сервіси, що дозволяють зареєструвати торгову марку за день. Витрати складають 40 доларів. Традиційний спосіб коштує набагато дорожче і затягнеться на рік. Ця ж технологія дозволяє відстежувати закінчення строків дії патентів або виняткових прав на об'єкти інтелектуальної праці.

Актуальною темою став захист бренду в мережі у зв'язку з розвитком електронної торгівлі. За оцінками експертів, у 2018 році обсяги онлайн-комерції досягли 2,9 трлн доларів. У 2019 вони збільшаться ще приблизно на 20%. У наступні п'ять років частка інтернет-покупок у світовій роздрібній торгівлі зросте з 14% до 22%. Ринок перспективний, тому виробники контрафактної продукції активізувалися. Необхідні заходи, щоб убезпечити власників торгових марок.

В Україні теж створюють "блокчейни" у сфері IP, але блоками тут виступають корумповані чиновники, безпринципні адвокати і продажні судді.

– Наприклад?

– Найяскравіший – це "Корвалол". Ви тільки вдумайтеся: 15 років "Фармак" намагається довести очевидні речі: бренд "Корвалол" винайшли наші співробітники, ми випускаємо його 60 років, торгова марка захищена в Україні та 15 країнах, де ніхто не має права без згоди українського підприємства випускати ліки під схожою назвою.

А в Україні змінюються президенти, міняються "відповідальні" за суди, самі судді, але крапка так і не поставлена. Справу знову запустили на чергове коло. 15 років сотні людей витрачають свій час і знання на участь в цьому спектаклі. У них не залишається часу на щось дійсно корисне для країни. Топчуться в болоті за подібною ціною.

І найобразливіше, що в цьому акторському складі ми бачимо "реформаторів", стурбованих перебудовою судової системи або впровадженням європейських правил захисту інтелектуальних прав. Але не можна оперувати з брудними руками. Такі люди не мають морального права, наприклад, приходити на зустріч до заступника міністра і вести бесіди про стан справ у сфері IP. Вони просто компрометують і нову владу, і свою компанію.

– Так, можливо, справа не в "Корвалол"?

– Думаю, що років через 30-40, коли наші опоненти в цьому процесі почнуть писати мемуари, ми все дізнаємося. Запасемося терпінням. Факт в тому, що обсяги продажів "Корвалолу" не мають великого впливу на економіку підприємства. Важко відшукати мотив, який рухає нашими конкурентами. Може для когось це просто азартна гра?

Але я більше схиляюся до думки, що це незграбна спроба імпортувати в Україну російську практику. Навіть риторика про "монополізацію радянського бренду" взята звідти. Намагаються все обставити так, ніби-то "Корвалол" випускали десятки підприємств, тому, мовляв, і зараз будь-хто може розливати седативний препарат під такою ж назвою. Але це далеко не так.

Ми бачимо наполегливі спроби групи дружніх підприємств в Україні "запозичити" добре відомі торговельні марки "Фармак", наприклад, "Корвалол", "Діазолін" і, можливо, інші.

– І що, російська практика прижилася в Україні? Або знайшли спосіб, як їй протидіяти?

– На сьогодні суди вже заборонили харківському фармвиробнику випуск препарату "Корвалол-Здоров'я" за позовом "Фармак" і "Цитрамон-Здоров'я" за позовом "Дарниці". Думаю, що не так складно зрозуміти, що певна логіка в цих рішеннях все ж є і ситуація з "Корвалол-Дарниця" в неї явно не вписується.

У ЗМІ зустрічала версію і про політичні домовленості по нашій справі. Слухалася вона нібито суддями з команди ексглави Вищого господарського суду.

Але першопричина, все-таки, – це недосконалість нашої судової системи у сфері захисту інтелектуальної власності. Можливо, запуск спеціалізованого суду з інтелектуальної власності дозволить підвищити кваліфікацію суддів, у яких не буде дві позиції з одного питання.

Впевнена, що справа "Корвалолу" зараз буде розглядатися без політичного тиску. Звичайно, в судах працюють ті ж люди, але їх можна зрозуміти і пробачити, і побажати почати історію реформування системи забезпечення інтелектуальних прав в Україні з чистого аркуша.