Завдяки Шарлю Де Голлю Франція не скорилась нацистській Німеччині
1 червня 1958 року Шарль Де Голль повернувся у велику політику і очолив уряд Франції
Чи міг хтось інший витягти Францію з кризи? Де Голль під час Першої світової війни – хоробрий солдат, який не зважаючи на три поранення, постійно рвався у бій. Під час Другої світової війни – особистість з якою ототожнюють нескореність Франції нацистській Німеччині.
Після війни він очолює уряд, але в країні і надалі бідність та безробіття. 1946 року Де Голль йде у відставку. Далі декілька років безуспішних партійних ігор. Відтак генерал вирішує себе повністю присвятити мемуарам. Писати Де Голлю довго не довелося. Франція переживала черговий важкий період.
13 травня 1958 року група "Ультра", яка підтримувала колонізацію, у місті Алжир захопила адмінбудівлі і звернулась до офіційного Парижа з вимогою, аби уряд очолив Де Голль. Генерал дав згоду. Уряд Франції саморозпустився. 1 червня Де Голля обрали головою Ради міністрів. Він розпочав процес деколонізації Франції, зокрема й подарував Алжиру незалежність.
Читайте також: Як будували найдовшу залізницю світу
Це своєю чергою дозволило зекономити значну частину коштів, які витрачали на військові дії для утримання своїх територій на інших континентах. Зрештою, такі рішення Де Голлю ледь не коштували життя – за декілька років при владі він пережив принаймні шість замахів.
Інший важливий здобуток Де Голля – Конституція, за якою живе Франція і зараз. У ній звужують права уряду натомість президент наділений широкими повноваженнями. Де Голля обирали президентом двічі – у 1958 та 1965 роках. І не зважаючи на те, що під час правління генерала Франція стала однією із країн із найвищим рівнем життя, до кінця другого терміну йому не вдалось попрацювати.
1968 році спостерігалась падіння економіки, ріст безробіття, невдоволеність агрореформою та утискання прав свободи слова, що призвело до студентських страйків. Їх намагались придушити силою. На вулиці Франції вийшли десятки тисяч мітингувальників. Де Голль пообіцяв покращити рівень життя і запропонував ряд реформ, які виніс на референдум і пообіцяв, якщо народ їх не підтримає – піде у відставку.
Підтримки не було. 28 квітня 1969 генерал склав свої повноваження. Помер Де Голль уже наступного року 9 листопада 1970, через раптову зупинку серця, не доживши тринадцяти днів до свого вісімдесятиріччя.