Після відновлення масованих ударів по російських нафтопереробних заводах Україна продовжує шукати можливості посилити військову допомогу від США та європейських партнерів. Водночас заворушення в Петропавлівській Борщагівці, які супроводжувалися нападами на правоохоронців і журналістів, уже стали приводом для антиукраїнських заяв за кордоном.
Ведучий Ігор Гаврищак в ефірі 24 Каналу проаналізував нову серію українських ударів по російській нафтовій галузі, перспективи переговорів в Абу-Дабі та зміни в американській політиці. Він також пояснив, чому вважає заворушення на Київщині організованою акцією, хто міг бути зацікавлений у її проведенні та як ці події використали противники допомоги Україні.
популярні відео
Україна завдає нових ударів по найбільших НПЗ Росії
У ніч проти 3 листопада Сили оборони України атакували Ярославський нафтопереробний завод "Славнефть-ЯНОС". Це одне з п'яти найбільших підприємств галузі в Росії, яке здатне переробляти приблизно 15 мільйонів тонн нафти щороку.
Підприємство виробляє бензин, дизельне й авіаційне пальне, а також інші нафтопродукти для центральних і північно-західних регіонів Росії. Ярославський НПЗ має особливе значення для постачання пального до Москви та Московської області.
Напередодні українські військові вдарили й по Кстовському нафтопереробному заводу в Нижньогородській області. До підприємств, від яких значною мірою залежить забезпечення російської столиці, також належить Рязанський НПЗ.
Гаврищак звернув увагу, що нова серія атак відрізняється від попередніх кампаній. Якщо раніше українські військові зосереджувалися переважно на окремих технологічних установках, тепер удари охоплюють різні частини нафтопереробних підприємств.
Раніше атаки були ефективними й точковими: били в конкретну установку первинного перероблення. А тепер виносять усе – первинне, вторинне перероблення, резервуари. Я так розумію, завдання кожної атаки – завдати максимальних пошкоджень важливому об'єкту
На Ярославському заводі, за наведеними ведучим даними, під удар потрапили установки АВТ-3 та АВТ-6. Таке обладнання використовується на початкових етапах перероблення нафти, тому його пошкодження може впливати на роботу наступних виробничих ліній.
Атаки по російській нафтовій інфраструктурі тривають із 30 жовтня. Станом на 3 листопада удари відбувалися вже п'яту добу поспіль, а серед наступних можливих цілей Гаврищак назвав підприємства в Рязані та Киришах Ленінградської області.
Ведучий припустив, що українські військові й надалі зосереджуватимуться на заводах, важливих для забезпечення великих російських міст. Особливу увагу він приділив підприємствам, від яких залежить постачання пального до Москви та Санкт-Петербурга.
Нафтова галузь залишається важливим джерелом надходжень до російського бюджету, з якого фінансується війна. Попри спроби Кремля протягом останніх років зменшити залежність державних доходів від нафти, масштабні пошкодження підприємств можуть створювати проблеми як для експорту, так і для внутрішнього ринку.
У Росії посилюється дефіцит пального
Наслідки ударів по нафтопереробних підприємствах уже відчувають російські споживачі. За даними, які навів Гаврищак, у Санкт-Петербурзі виникли труднощі з постачанням дизельного пального на автозаправні станції.
Ситуацію ускладнюють обмеження експорту нафтопродуктів, які російська влада запровадила до січня 2027 року. Водночас Кремль залишив окремі винятки, дозволяючи певним компаніям здійснювати постачання за спеціальними рішеннями.
Додатковим чинником ведучий назвав можливі домовленості щодо постачання російського дизеля для США. Хоча такі обсяги можуть бути незначними для американського ринку, для Росії, яка стикається з перебоями у виробництві, вони здатні створювати додаткове навантаження.
У Петербурзі 40% заправних станцій не мають дизельного пального. Як же так? А росіяни ще й до січня 2027 року заборонили експорт нафтопродуктів. Це величезні проблеми для Путіна
Продовження атак може впливати не лише на доступність бензину та дизеля, а й на російські експортні доходи. Особливо це стосується підприємств, які забезпечують великі обсяги перероблення та постачання нафтопродуктів до інших регіонів.
Ще одним напрямком економічного тиску залишаються морські порти. Гаврищак згадав російські об'єкти в Балтійському морі, Новоросійську та азовські порти, через які здійснюються експортні перевезення.
За його словами, після української операції "Молочка" російські порти Азовського моря з 10 липня певний час не могли повноцінно відвантажувати зерно. Згодом їхню роботу відновили, тоді як українська портова інфраструктура продовжує потерпати від російських ударів.
Гаврищак виступає за продовження операцій проти російських експортних можливостей. Водночас питання ударів по нафтовій інфраструктурі безпосередньо пов'язане з дипломатичними контактами України та США, оскільки раніше адміністрація Дональда Трампа закликала Київ обмежити такі атаки.
Зеленський відмовляється від телефонних переговорів із Путіним
3 листопада Володимир Зеленський перебував у Берліні, де зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Німецька сторона пообіцяла Україні зимовий пакет підтримки, а найближчими тижнями в Берліні також планують обговорити гарантії безпеки за участю країн Коаліції охочих.
Під час візиту український президент пояснив, чому не збирається телефонувати Володимиру Путіну. Напередодні радник російського диктатора Юрій Ушаков заявляв, що той готовий відповідати на дзвінки іноземних лідерів.
Однак попередні телефонні контакти не призвели до зміни позиції Кремля. Зокрема, з Путіним спілкувалися президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, а раніше подібні розмови проводили німецькі політики.
На думку Гаврищака, Кремль міг би використати дзвінок українського президента не для пошуку компромісів, а як додатковий аргумент проти особистої зустрічі.
Якби Київ навіть зателефонував до Москви, потім росіяни розповідали б, що немає сенсу зустрічатися особисто. Мовляв, телефонна розмова вже була, там усе всім зрозуміло
Москва продовжує запрошувати Зеленського до російської столиці, обіцяючи гарантії безпеки. Український президент назвав подібні пропозиції деструктивними та нагадав, що у 2022 році російські війська вже намагалися прийти до Києва без запрошення.
Гаврищак не очікує особистої зустрічі президентів найближчим часом. Він вважає, що Путін не зацікавлений у такому контакті, оскільки для нього це означало б необхідність обговорювати конкретні домовленості з українським керівництвом.
Попри це дипломатичний процес триває. Американська сторона вже оголосила дату наступного раунду переговорів за участю України та Росії.
Москва повертається до затягування переговорів
Спеціальний представник президента США Стів Віткофф повідомив, що 10 – 11 листопада в Абу-Дабі відбудуться переговори на робочому рівні між Україною та Росією за американського посередництва. Окремо представники США планують зустрітися в Брюсселі з партнерами із Франції, Німеччини, ЄС і НАТО.
Російська сторона підтвердила участь у зустрічі в Об'єднаних Арабських Еміратах. Її делегацію має очолити Володимир Мединський, який раніше представляв Кремль на трьох раундах переговорів у Стамбулі навесні та влітку 2025 року.
Мединський також бере участь у формуванні російської історичної політики, зокрема підтримує поширення в шкільній освіті тверджень, які заперечують самостійність України. Гаврищак сумнівається, що переговори з таким представником Кремля можуть привести до реальних компромісів.
Приїде Мединський і знову розповідатиме якусь альтернативну історію. Що можна обговорювати з людиною, яка вчить російських дітей, що України як окремої держави та нації не існує?
Київ водночас зацікавлений у збереженні контактів із Вашингтоном через залежність від американських озброєнь і військових технологій. Тому Україна продовжуватиме брати участь у переговорному процесі, навіть якщо можливості досягти домовленостей залишаються обмеженими.
За інформацією Bloomberg, на яку послався ведучий, російське керівництво вже не розраховує, що Дональд Трамп змусить Україну погодитися на територіальні поступки. Вашингтон не висуває Києву відповідних ультиматумів і поки не реагує вимогами на відновлення українських ударів по російських НПЗ.
Гаврищак пов'язав цю зміну з політичними проблемами американського президента напередодні проміжних виборів до Конгресу. На його думку, Москва знову обирає затягування дипломатичних контактів, водночас продовжуючи бойові дії.
Вони повертаються до своєї старої тактики – затягування переговорів і продовження так званої спеціальної воєнної операції
Паралельно Росія шукає можливості розвивати економічні відносини зі США. Серед обговорюваних ініціатив – можливе послаблення санкцій проти Російського фонду прямих інвестицій під керівництвом Кирила Дмитрієва та ідея відновлення продажу російського газу до Європи через територію України.
У цих контактах беруть участь Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Гаврищак також згадав повідомлення про зустріч російського спортивного функціонера Умара Кремльова із сином Трампа в Азії.
Водночас послаблення політичного тиску Вашингтона на Київ супроводжується новими американськими ініціативами щодо фінансування військової допомоги Україні.
Конгрес хоче пришвидшити постачання зброї Україні
Під час проміжних виборів до Конгресу США 3 листопада питання військової підтримки України знову стало предметом обговорення американських законодавців. За інформацією Bloomberg, адміністрація Дональда Трампа планує звернутися до союзників по НАТО з проханням збільшити фінансування програми закупівлі американської зброї для Києва.
Йдеться про можливе залучення додаткових 2 мільярдів доларів. Кошти мають спрямувати на закупівлю озброєння, яке Україна потребує для подальшої оборони.
Окремою проблемою залишаються американські правила передавання зброї третім державам. Навіть після купівлі європейськими партнерами американського озброєння для його подальшого постачання Україні в окремих випадках потрібний дозвіл Вашингтона.
Американські сенатори підготували законодавчу ініціативу, покликану усунути відповідні обмеження. Її ухвалення могло б дозволити європейським країнам швидше передавати Україні придбане озброєння.
Сенаторка-демократка Джин Шахін і сенатор-республіканець Том Тілліс також закликали державного секретаря Марка Рубіо невідкладно виділити кошти для допомоги Україні, зокрема для захисту цивільного населення.
Крім того, законодавці порушили питання 50 мільйонів доларів, раніше передбачених для програм протидії наркотрафіку в Європі. За словами Гаврищака, ці кошти перенаправили до Західної півкулі, і сенатори хочуть отримати пояснення такого рішення.
Ведучий звернув увагу, що подальша допомога Україні залежатиме не лише від того, яка партія матиме більшість у Конгресі. Не менш важливими залишаються позиції конкретних законодавців, які здатні домовлятися між собою та просувати відповідні рішення.
Ми всі радіємо, що демократи можуть перемогти республіканців у Конгресі. Але серед демократів не всі є прихильниками України. І головне питання – чи буде проукраїнська коаліція такою потужною, як раніше
За його словами, кілька досвідчених сенаторів, які роками підтримували Україну, завершують роботу в Конгресі. Тому навіть у разі сприятливої зміни партійного балансу Києву доведеться налагоджувати відносини з новими політиками.
Особливе значення матиме збереження двопартійної підтримки, адже серед республіканців також є впливові прихильники України. Саме роботу з новим складом Конгресу Гаврищак називає одним із важливих завдань української дипломатії.
Заворушення на Борщагівці почалися з підозрілого інциденту
У Петропавлівській Борщагівці поблизу Києва спалахнув конфлікт навколо приміщення, де, за повідомленнями, перебували приблизно 40 військовослужбовців, пов'язаних із випадками самовільного залишення частин. Після поширення інформації про будівлю біля неї почали збиратися люди, а ситуація швидко переросла в сутички.
Окремі повідомлення стосувалися умов перебування військових усередині приміщення. Гаврищак наголосив, що ці обставини необхідно розслідувати незалежно від подальших дій учасників заворушень.
Якщо справді тих 40 осіб тримали там 37 діб, а то й півтора місяця, це неприпустимо. Так не може бути. Винні повинні понести покарання
Подальші події супроводжувалися пошкодженням і підпалами автомобілів, киданням яєць у правоохоронців та нападами на журналістів. За словами ведучого, постраждав і його знайомий медійник, який працював на місці інциденту.
Правоохоронці повідомили про встановлення осіб приблизно 100 учасників заворушень. До з'ясування обставин подій долучилися представники силових відомств, а Кирило Буданов заявив про ознаки зовнішнього впливу на ситуацію.
Серед ключових фігурантів опинилася жінка, яка приїхала до приміщення у формі медичної працівниці та на автомобілі, схожому на швидку допомогу. Вона з'явилася на місці на початку конфлікту й активно закликала присутніх до дій.
За інформацією, яку навів Гаврищак із посиланням на Буданова, жінка разом із водієм щонайменше за три доби до інциденту відвідувала район будівлі та вивчала обстановку. Після її затримання в телефоні, за повідомленими даними, виявили листування з адміністраторами Telegram-каналів, які згодом активно поширювали повідомлення про заворушення.
Водночас мотиви її дій на момент огляду залишалися невідомими. Більшість людей у приміщенні, за словами ведучого, не потребували екстреної медичної допомоги, що створило додаткові запитання до мети приїзду автомобіля.
Гаврищак звернув увагу, що після початку конфлікту навколо будівлі швидко з'явилися організовані групи людей. Він поставив під сумнів стихійність такого розвитку подій і припустив, що окремі учасники могли виконувати заздалегідь визначені завдання.
Хто міг замовити заворушення на Київщині
Журналісти "Телебачення Торонто" ідентифікували чоловіка, який перебував поруч із жінкою в медичній формі, як Віктора Єну. За наведеними Гаврищаком відомостями, він самовільно залишив військову частину та фігурує в кримінальній справі щодо шахрайства.
Також повідомлялося про низку адміністративних правопорушень, пов'язаних із Єною. Серед них називали дрібне хуліганство, ДТП, керування автомобілем у нетверезому стані та порушення, пов'язані з перебуванням військовослужбовця в стані сп'яніння.
Ці відомості Гаврищак розглядає разом з організованим прибуттям людей і швидким поширенням повідомлень про конфлікт. На його думку, походження подібних акцій не обов'язково потрібно шукати виключно серед російських спецслужб.
Це не на 100% рука Кремля. У нас цілком розвинена індустрія замовлення подібних акцій із метою ухилення від служби або визволення тих, хто самовільно залишив військову частину
Ведучий припустив, що за організацію таких заходів можуть платити значні суми. Серед можливих замовників він бачить людей, зацікавлених у звільненні конкретних військовослужбовців або створенні тиску на представників державних органів.
За його оцінкою, організатори можуть цілеспрямовано залучати молодиків віком до 21 року. Згодом їхній молодий вік використовують у публічних поясненнях, намагаючись представити учасників сутичок як дітей та применшити серйозність їхніх дій.
Це коштує десятки тисяч доларів. Хтось, очевидно, мав змогу все це оплатити. А молодиків намагаються брати до 21 року, щоб потім говорити: це ж діти
Конкретних доказів фінансування заворушень у Петропавлівській Борщагівці Гаврищак не навів. Водночас він пов'язує можливу організацію акції з діяльністю груп, які раніше з'являлися під час конфліктів навколо мобілізації в інших містах.
Зокрема, ведучий згадав поширені фотографії Віктора Єни поруч з Остапом Стахівим у Львові. Стахів раніше брав участь у кампаніях проти мобілізаційних заходів, а його діяльність неодноразово ставала предметом суспільних суперечок.
Гаврищак вважає, що правоохоронці мають перевірити можливі зв'язки між людьми, які з'являються на подібних акціях, а також встановити їхніх організаторів та джерела фінансування.
Історію про підлітка використали проти українських військових
Одним із найрезонансніших повідомлень під час заворушень стала історія про нібито утримання та катування 14-річного хлопчика. Інформація швидко поширилася в соціальних мережах і викликала додаткове обурення серед людей, які стежили за подіями.
Гаврищак навів іншу версію появи підлітка на території об'єкта. За його словами, хлопець не перебував серед військовослужбовців, яких утримували в приміщенні, а самостійно переліз через паркан і долучився до конфлікту.
Це все брехня. Чотирнадцятирічний хлопець переліз через паркан, стрибав, плювався, а потім злякався, коли з'явилися камери й до нього підійшов Буданов
Ведучий припустив, що після привернення уваги посадовців і журналістів підліток міг злякатися можливих наслідків. Обставини його перебування на території та стан здоров'я потребують окремого встановлення, проте повідомлення про нібито катування вже набули значного розголосу.
Історія швидко потрапила й до закордонного інформаційного простору. Зокрема, її використала співголова німецької партії "Альтернатива для Німеччини" Аліс Вайдель.
Політикиня опублікувала допис про події на Київщині та порушила питання нібито жорстокого поводження з мобілізованими. Вона закликала обговорити ситуацію під час зустрічі Володимира Зеленського з канцлером Фрідріхом Мерцом у Берліні.
Гаврищак звернув увагу на політичні позиції "Альтернативи для Німеччини". Партія виступає проти подальшої військової допомоги Україні, підтримує відновлення закупівель російських енергоносіїв і критикує витрати Німеччини на підтримку Києва.
Додатково він згадав публічну підтримку цієї політичної сили з боку Ілона Маска. На думку ведучого, поширення неперевірених звинувачень проти українських військових може посилювати позиції тих, хто виступає за скорочення міжнародної допомоги Україні.
Вайдель уже підхопила цю історію про 14-річного хлопчика та нібито закатованих мобілізованих. Вимагає порушити це питання на зустрічі Зеленського з Мерцом. Ви розумієте, як вони це використовують?
Заяви німецької політикині з'явилися під час візиту Зеленського до Берліна, де обговорювали зимовий пакет допомоги та подальшу співпрацю в оборонній сфері. Таким чином внутрішній український інцидент став предметом політичної дискусії в країні, яка залишається одним із найбільших партнерів України.
Ведучий пов'язує міжнародний резонанс зі швидким поширенням повідомлень через Telegram-канали та участю людей, які могли мати досвід організації подібних акцій. Він наполягає на необхідності встановити не лише безпосередніх учасників заворушень, а й тих, хто координував їхні дії та забезпечував інформаційний супровід.
За оцінкою Гаврищака, правоохоронцям варто перевірити можливі фінансові зв'язки організаторів, діяльність людей, які представлялися медичними працівниками, та обставини залучення молодиків до сутичок. Окремим предметом розслідування мають залишатися повідомлення про неналежні умови перебування військовослужбовців у приміщенні.
Гаврищак про заворушення на Борщагівці: дивіться відео
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі