Щорічна путівка в санаторій, де можна і відпочити, й підлікуватись, – одна зі складових благополуччя по-радянськи. Попити водички в Трускавці чи обмазатись лікувальними грязями в Бердянську – саме так для багатьох виглядала відпустка.
Профспілки – школа комунізму. Ленінський лозунг втілювався в життя, незалежно від бажання людей. Добровільне лише на папері, членство в тій чи іншій профспілці супроводжувало всю трудову діяльність радянського громадянина.
популярні відео
Читайте також: Згадати Все. Вагітність і пологи
На Заході профспілки – це такий собі адвокат, який представляє інтереси працівника перед роботодавцем. Методом переговорів, суперечок, конфліктів і навіть страйків. В Союзі ж членами профспілки одночасно були і рядові робітники, і адміністрація.
Ну не виведе ж директор заводу людей на страйк проти самого себе. У радянських громадян замість права на організований протест була можливість отримати санаторно-курортне обслуговування.
У радянський час люди були членами профспілок. Платили профспілкові внески. Ну і відповідно мали право раз в якийсь період путівки
На балансі радянських профспілок – сотні баз відпочинку та санаторіїв по всій країні. Найбільш престижним вважається відпочинок на південному березі Криму (в народі – ЮБК) та на чорноморському узбережжі Кавказу. Але щоб отримати в путівку в студентський профілакторій (це як санаторій, але без відриву від виробництва), треба було, що називається, "домовлятись".
Як відпочивали і покращували здоров’я радянських санаторіях – дивіться у програмі.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter