В часи, коли трава була зеленішою, міліціонери худішими, а замість автомобілів їздили на "Жигулях" і "Запопрожцях", такої абревіатури як FM ще не знали. Звичайно, про приватні радіостанції до початку 1990 років і мови не могло бути. Натрапити в радіоефірі на щось актуальне й варте уваги можна було, лише налаштувавшись на хвилі так званих "ворожих голосів".
Читайте також: Згадати Все. Принади й жахіття життя в гуртожитку
Державне радіо – що центральне московське, що українське – це осередок консерватизму і фактично ретранслятор лінії партії. Дещо відхилитись від цієї лінії зуміли лише наприкінці вісімдесятих.
В 1989-1990 роках створювався новий "Промінь". Звідти вийшли Саша Рудеченко, Макс Яковенко, Льоша Коган – вони всі, так званий, новий "Промінь",
– розповів радіоведучий та музичний продюсер Олег Буренін.
Саме "Промінь" кінця 1980 – початку 1990 років став предтечею для радіостанцій нового формату: зі свіжими ідеями, прогресивними людьми та можливістю відійти від совкового офіціозу.
Під знайомою всім нині абревіатурою FM слід розуміти частину діапазону ультракоротких хвиль від 87,5 до 108 МГц. Під радіо така частота використовувалась на Заході. В Союзі ж усе транслювали в так званому нижньому діапазоні. FM-частоти в СРСР, звісно, були, але їх тоді так ніхто не називав, і користувались ними не радіослухачі.
Читайте також: Згадати Все. Телевізійна еволюція
З розвалом Союзу FM-діапазон, за прикладом західних держав, починають використовувати під радіо. У цей же період з’являються й перші приватні станції. Але все ж справжнім піонером FM-мовлення тут стало "Radio ROKS Україна".
Як розвивалось українське радіомовлення та яким критеріям потрібно було відповідати, якщо ви хотіли стати ведучим – дивіться у програмі.