Ціна війни для росіян стає захмарною: Україна встановила черговий рекорд

До завершення звітного місяця залишається ще кілька діб. Немає сумнівів, що за його підсумками нам вдасться перетнути психологічну позначку в 50 тисяч "примусово демобілізованих" окупантів. Про це пише Юрій Федоренко.

Знижувати планку не збираємося

До цієї мети Сили оборони України наближалися планомірно. На початку 2026 року, на тлі активізації наступальних дій агресора, Міністерство оборони України визначило стратегічну ціль: поступово збільшувати кількість верифікованих втрат противника на полі бою – до 50 тисяч осіб особового складу на місяць. У лютому цей показник становив понад 26 тисяч. Відтоді графік втрат агресора пішов угору, і станом на жовтень ми практично досягли поставленої мети. Знижувати планку не збираємося.

Сили оборони України і, зокрема, Сили безпілотних систем постійно нарощують темп ураження законних військових цілей. Результати, як то кажуть, на табло: кожні 40 секунд наші пілоти уражають ціль, а кожні 159 секунд відбувається "примусова демобілізація" чергового окупанта.

Цілі на території Росії

Зрозуміло, що завдання Сил оборони не обмежуються знищенням ворожого "гарматного м'яса". Ми щодня вдосконалюємо систему, яка зупиняє ворога в усіх доменах війни та руйнує його військово-економічний потенціал.

Так, українські безпілотники уразили хімічний завод у Башкортостані. Це підприємство внесене до реєстру військово-промислового комплексу Росії. Воно виробляє сполуки, які використовують для створення синтетичних балістичних волокон, міцних полімерів та аналогів кевлару. Це лише верхівка айсберга: протягом жовтня українські дрони завдали кількох нищівних ударів по хімічній промисловості, нафтопереробному комплексу та металургії.

До речі, про металургійні підприємства противника. Вони не палають так яскраво, як НПЗ, однак втрати ворога в цій галузі теж значні.

Не так давно були атаковані гірничо-збагачувальний комбінат "Сєвєрсталі" та Новолипецький металургійний комбінат, на який припадає до 20% російського виробництва сталі. Як наслідок, аналітики на болотах констатували "безпрецедентну кризу" галузі. Представники інвестиційного підрозділу "Сбербанку" Росії побоюються, що сталеливарна промисловість "може оновити мінімуми останніх десятиліть".

Що ж, правильно хвилюються. Мінімуми оновлюватимуть не лише російські металурги, а й представники більшості галузей тамтешньої промисловості. Кризові явища в різних секторах економіки – це як пожежа: проблеми перекидаються з одного об'єкта на інший. Зрештою, у цьому вогні може згоріти вся економіка недоімперії.

Констатуємо: ціна війни для агресора зростає не просто щомісяця, а щодня. Структура цієї ціни доволі строката: промислове знищення "гарматного м'яса", "далекобійні санкції", зруйнована логістика тощо. Далі буде. Плануємо нові рекорди. Світ захоплюється нами, а ми продовжуємо боротьбу. Слава Україні!