Чи стане Німеччина залежною від Китаю
Про це 24 каналу розказав керівник Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко. Він пояснив, що насправді Німеччина доволі самостійний в цьому плані гравець. А до того ж в Європейському Союзі ще минулого року почали доволі серйозний процес зі зниження залежності від Китаю, зокрема у контексті постачання енергомістких матеріалів, з яких можуть вироблятися мікрочипи та різноманітні напівпровідники.
Зверніть увагу Чи повернеться Європа до російського газу: експерт назвав голову проблему
За його словами, Європа усвідомлює досить реалістичну можливість воєнного конфлікту між Тайванем і Китаєм, який одразу ж поставить під питання наявність цих товарів на ринках, адже напівпровідники, мікрочипи та мікросхеми значною мірою виробляються або на Тайвані, або у Китаї.
Відтак, Божко вважає, що наразі курс Німеччини тут є більше ніж прагматичним, а у Китаю немає можливості істотно змінити її ракурс та те, як взагалі Німеччина вимушена себе поводити в умовах російсько-української війни. Адже вона зараз потребує енергоносіїв, які Росія не дає. А Китай навряд чи зможе переконати Росію поступитися своїми інтересами, які полягають у тиску на Європу з відключенням її від енергоносіїв, в обмін на те, щоб якісь свої інтереси міг задовольнити Китай.
Я думаю, що цей візит – це лише ще одна зі спроб Шольца і взагалі Євросоюзу більш ефективно диверсифікувати свою зовнішню, економічну, торговельну політику,
– зауважив Божко.
Він додав, що на це вказує ціла низка подібних подій за останній місяць – від саміту "ЄС – Центральна Азія" з країнами пострадянського простору до візиту Жозепа Борреля в Південну Америку. Тобто в умовах кризового стану, нестачі енергоносіїв, розламу багатьох торговельних ланцюжків держави Заходу та навіть Росія, все більше звертаються до глобальної периферії, до Китаю, Індії, країн Африки, Індонезії, Малайзії, Південної Америки тощо. Це такий спосіб диверсифікації.
Як Китай пом'якшити європейську кризу
Прямо замінити, наприклад, російський газ на китайський, звичайно, не вдасться. Водночас варто розуміти – те, що Росія може піти на ескалацію війни в Україні, зокрема на використання тактичної ядерної зброї, залишається досить серйозною проблемою і для ЄС, і для Китаю.
"У цьому випадку і Європейському Союзу, і Китаю буде ще важче отримувати від Росії, наприклад, ті товари, ті поставки, які вони вимушені отримувати, тому що ще не встигли переорієнтувати свої виробничі та торговельні ланцюжки, або просто цього не можуть зробити", – зауважив Божко.
Відтак, інтерес Європи досить прагматичний – домовитися про те, щоб Китай лобіював у Росії те, що будь-яка ядерна зброя не може бути використана за жодних умов, бо це зашкодить не лише інтересам Росії, а й усіх її ключових торговельних партнерів Росії. А мова йде зовсім не про Білорусь, Іран чи Сербія, а саме про Китай, Індію, ЄС.
Зрозуміло, що санкційні заходи, які будуть вводити США у відповідь, до прикладу, на використання ядерної зброї, будуть насамперед стосуватися торгівлі з третіми країнами. Вони будуть блокувати для Росії будь-які шляхи виходу на глобальні ринки. Ба більше, якщо хтось підніме питання про визнання Росії державою-спонсором тероризму, це остаточно знищить будь-які можливості публічно з нею співпрацювати, навіть на прагматичному торговельному рівні.
Але, попри такі ризики, Росії певною мірою вигідніше піти на радикалізацію ситуації та потягнути це останній "стоп-кран" у вигляді ядерної зброї чи навіть "брудної бомби", щоб остаточно дискваліфікувати будь-який світовий порядок, у центрі якого – США, міжнародне право, та й уся, як каже Путін "западоцентричная однополярная модель".
Тим часом ЄС досі не є аж таким незалежним у всіх сенсах, щоб швидко диверсифікувати себе від тих товарів і енергоносіїв, які йдуть з Росії. А відтак, і в Китаї, і в Берліні дуже занепокоєні такою перспективою, і на зустрічі 4 листопада Олаф Шольц і Сі Цзіньпін будуть обговорювати саме її.
Рекордна Інфляція у Німеччині
За результатами жовтня інфляція в Німеччині склала 10,4% річних та досягла свого рекордного рівня з 1951 року. Так, у річному вимірі енергоносії в Німеччині подорожчали на 43%, продукти – на 20,3%, сфера послуг – на 4%.
Разом із тим економіка Німеччини з липня по вересень 2022 року зросла. За офіційними даними, тамтешній ВВП збільшився на 0,3% порівняно з другим кварталом року.