У Канадській політиці за ним закріпилося прізвисько "Чесний Едді" і це при тому, що Канада й так країна з найнижчим рівнем корупції. Зрештою, починав він свій шлях на звичайній фермі, а перші гроші заробляв, продаючи іншим фермерам комбайни і сівалки. В околицях мешкало чимало емігрантів з України.
Випускник юридичного факультету все більше цікавився громадським життям свого міста, працював головою місцевої адміністрації, увійшов у партію, аж доки його не почали висувати на міністерські посади.
У 2006 році Стельмах несподівано для всіх заявив, що буде балотуватись на посаду прем'єр-міністра провінції. Шансів не було, йому пророкували хіба що 3 місце. І тут така несподівана перемога.
Читайте також: Український водолаз, що перетворився на археолога
Попри дефіцит бюджету, Стельмах робив ставку на перспективні проекти, а саме – інфраструктуру. Учителям збільшив пенсії. А от для власників нафтових компаній не побоявся підняти податки. Зрештою не так підняти, як наблизити до світового рівня. Тоді це рішення шокувало.
Роками ніхто не наважувався сваритись із великим бізнесом. Невдячна справа, якщо в тебе амбіції й надалі залишатись у політиці. Він не зважав, головне, що провінція отримає лише за рік майже півтора мільйона доларів.
Його підтримували люди, але назбиралось надто багато ворогів у парламенті. Тож Ед спокійно заявив, що не планує знову висувати своєї кандидатури. І спокійно повернувся туди, звідки починав. Ферму, яку заснував ще його дід Михайло, який приїхав до Канади із села на Львівщині.
А згодом будинок, де вони мешкали, Ед пожертвує Центру Української культурної спадщини. Так зване "Українське село" стало музеєм історії просто неба, де можна побачити як жили перші поселенці з України і як вони вели господарство. Така собі мандрівка в часі. Стельмах виділив ще й півмільйона доларів на реставрацію будинку та відкрив тут навчальний центр.