Великі мережі вже не зможуть дробитися на сотні ФОПів: проблему махінацій з податками вирішено

Про ознаки дроблення сигналізують передусім самі банки, для яких ця схема стала не лише незручною, а й надто очевидною. За приблизними підрахунками, до цих схем нині в Україні може бути залучено понад 10 тисяч ФОПів. Масштаб показників дає уявлення про те, наскільки системною є проблема дроблення. І це історія не про маленький бізнес. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Чому великий намагається здаватись малим

Дроблення бізнесу – це не про двох родичів, які відкрили власні невеликі справи, і не про підприємців, які чесно працюють на спрощеній системі. Проблема виникає тоді, коли за десятками або сотнями формально незалежних ФОПів фактично стоїть один великий бізнес: із єдиним управлінням, спільними ресурсами, персоналом, торговельною інфраструктурою та централізованим контролем над грошима.

Юридично така конструкція часто має вигляд сукупності малих підприємців. Фінансово – це цілісна компанія, яка просто намагається зекономити на податках.

Таким чином, штучне дроблення створює нерівні умови конкуренції: компанія, яка фактично працює як великий бізнес, отримує переваги перед підприємцями, які чесно сплачують податки. А кошти, які не надходять до бюджету, – це не абстрактні цифри у таблицях. Це ресурси, яких бракує державі для фінансування оборони, соціальних зобов'язань і відновлення.

Як впізнати дроблення?

Під час аналізу Держфінмоніторинг звертає увагу не лише на суми переказів. Важливі зв'язки між учасниками, спільні довірені особи, залежність ФОПів від юридичних осіб, рух коштів між пов'язаними структурами, оренда й суборенда приміщень, невідповідність оборотів реальним можливостям підприємця.

Показовими є ситуації, коли десятки ФОПів мають однаковий профіль діяльності, не володіють власними ресурсами для ведення бізнесу, отримують кошти від пов'язаних компаній і фактично не мають самостійної економічної мети. У таких випадках питання виникають не через сам факт реєстрації кількох ФОПів, а через ознаки того, що за ними приховується єдиний центр управління та контролю.

Це стосується різних секторів – від магазинів одягу й секонд-хендів до торгівлі електронікою, продуктами, ресторанного бізнесу та послуг. Зовні це можуть бути звичайні торговельні точки. Але якщо платежі покупців надходять на рахунки десятків ФОПів, а потім консолідуються та переказуються пов'язаним компаніям, така модель потребує особливої уваги.

Коли банк робить клієнтів законослухняними

Важливо, що фінансові установи не просто передають інформацію далі. Банки самостійно аналізують операції клієнтів, зіставляють їх із заявленою діяльністю та оцінюють ризики. Якщо фінансова модель не має зрозумілого економічного пояснення, банк може вимагати документи й пояснення, а за наявності законних підстав – відмовити в обслуговуванні або припинити ділові відносини.

Фактично бізнес отримує вибір: підтвердити реальність своєї діяльності та прозорість фінансових операцій або ризикувати втратою банківського обслуговування. Для великої компанії, яка залежить від безперебійних розрахунків, це вже не абстрактний ризик.

До того ж сумнівна економія на податках може обернутися значно більшими витратами: донарахуваннями, штрафами, пенею, юридичним супроводом і репутаційними втратами. Тобто модель, яка колись здавалася вигідною, може виявитися фінансово невиправданою.

Все роздроблене врешті стає очевидним

Держфінмоніторинг аналізує інформацію про фінансові операції, виявляє підозрілі зв'язки та передає узагальнені матеріали правоохоронним органам. Саме вони в межах своїх повноважень встановлюють обставини й надають діям правову оцінку.

Масштаб виявлених операцій підтверджують і конкретні матеріали. Зокрема, у вересні 2026 року Держфінмоніторинг повідомляв про схему в роздрібній торгівлі електронікою, у якій фігурували понад 80 фізичних осіб і ФОПів, а через їхні рахунки за кілька років пройшло близько 4,9 мільярда гривень. В іншому випадку, оприлюдненому в жовтні 2026 року, йшлося про 477 ФОПів, пов'язаних із мережею секонд-хендів, на рахунки яких від початку року надійшло понад 923 мільйони гривень.

Ці приклади – лише частина значно ширшої картини.

Дроблення бізнесу не стає легальним лише тому, що кожен ФОП зареєстрований належним чином. І не стає безпечним лише тому, що гроші розподілені між багатьма рахунками. Сучасний фінансовий моніторинг дозволяє аналізувати не окрему транзакцію, а всю мережу зв'язків між її учасниками.

Тому бізнесу варто переглянути підходи до роботи вже зараз. Часи, коли велику компанію можна було переконливо замаскувати під сотні малих підприємців, минають. Прозора діяльність – це не поступка державі, а необхідна умова довгострокової роботи на ринку.