9 українських вчених, винаходами яких користується весь світ

10 листопада 2019, 10:10
Читать новость на русском

Сьогодні відзначають Всесвітній день науки. А святкувати є що, принаймні в Україні. Зокрема, щороку українські науковці створюють близько 15 тисяч винаходів! До свята редакція 24 Каналу хоче розповісти вам про дев'ятьох вчених, винаходи яких перевернули світ.

Йосип Тимченко


Йосип Тимченко

Хто батьки кіно? Брати Люм'єр? І так, і ні. Адже за 2 роки до їхнього відкриття українських механік Йосип Тимченко з фізиком Миколою Любимовим розробили скачковий механізм "равлик". А саме його принцип дії був покладений в основу створення кінескопа! Відтак Тимченко є справжнім батьком кінематографії.

У 1893 році в Україні (а саме в Одесі) показали два фільми, знятих за допомогою першого кінескопа. Тимченко випередив Люм'єр! У чому ж тоді справа? Його пристрій не був запатентований… До речі, кінескоп Тимченка досі зберігається в запасниках Політехнічного музею (в Москві).

Однак це не всі досягнення науковця! Він автор автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів. За них він не раз отримував найвищі нагороди на світових виставках. Брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.

Ігор Сікорський


Ігор Сікорський – творець гелікоптера

Проект дивомашини, яка літає і зараз відома як гвинтокрил, розробив українець Ігор Сікорський.

Київський авіаконструктор, який емігрував до США запатентував свій винахід у 1931 році. А у 39 почалися випробовування гелікоптера. За рік Сікорський підняв свою машину у вільний політ. Перше замовлення було для армії США. А далі Сікорський став власником потужного концерну. У цілому фірма Сікорського ("Sikorsky Aircraft") створила 17 базових літаків та 18 гелікоптерів.

Також він автор літаків-велетнів "Ілля Муромець" (1913, Росія), Sikorsky S-29-A[en] (США). Конструктор першого в США літака-амфібії.

Сергій Корольов


Сергій Корольов – людина, яка "запустила" Гагаріна у космос

Україна – космічна держава, у цій галузі ми досі не пасемо задніх. А все почалося мабуть з Сергія Корольова, якого вважають чи не засновником космонавтики! Саме під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

Почалося все з того, що він і Фрідріх Цандер створили громадську організацію з вивчення реактивного руху. Пізніше вона переросла у науково-конструкторську лабораторію з розробки ракетних літальних апаратів.

Петро Бобонич


Петро Бобонич

Життя людей, які хворіють на діабет, важке і ніхто з цим сперечатися не буде. Але вчений з Закарпаття Петро Бобонич знайшов спосіб значно полегшити їхнє життя!

Він винайшов глюкометр (прилад для вимірювання рівня цукру у крові) у вигляді наручного годинника. З допомогою цього приладу діабетики можуть дізнаватися рівень цукру в крові в будь-який момент. Для цього не потрібно здавати кров. Також його глюкометр можна використовувати для введення інсуліну за допомогою інсулінового насосу, який програмується через глюкометр-наручний годинник. Бобонич розробив і запатентував приставки до мобільних пристроїв для вимірювання концентрації глюкози крові у хворих на діабет.

Також він автор оптичного томографа для діагностики захворювання молочної залози жінок. Цей прилад зміг би дати можливість діагностувати захворювання без застосування рентгенівського проміння, яке є шкідливим для людей.

Євген та Борис Патони


Зварювати, як виявляється, можна не лише метал

Батько і син, винаходи яких використовує весь світ! Євген Патон – винахідник різних методів електрозварювання. Його методи використовують досі.

Син пішов шляхом батька і теж вивчав електрозварювання. Але він зайшов куди далі! Його ідея – зварювання живих тканин! Під керівництвом Бориса Патона науковці провели експерименти, які довели можливість отримання зварного з'єднання різних м'яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини. Це неймовірно важливе відкриття для медицини!

Микола Амосов


Амосов – людина з великим серцем

Ще один геній медицини – людина-легенда Микола Амосов. Цей визначний хірург першим здійснив протезування мітрального клапана серця. Також він перший у світі ввів у вживання протезування клапанів серця, що мають антитромботичні властивості.

Також Амосов відомий як розробник власної системи зміцнення здоров’я. Його книга "Роздуми про здоров’я" була видана гігантським тиражем – 7 мільйонів екземплярів!

Анатолій Малихін


Хто з нас в дитинстві не боявся здавати кров на аналіз?

Аналіз крові без крові? Ні, це не фантастика. Це винахід українського вченого Анатолія Малихіна. Саме він придумав, як дізнатися стан крові, не пошкоджуючи шкіру пацієнта.

На людину прикріплюють 5 датчиків (2 на шиї поблизу сонної артерії, 2 під пахвами і останній на животі). Так от вони можуть визначити 131 показник здоров’я пацієнта! Розробки українця тривали 25 років. Точність даних до 98%, що не поступається традиційному способу. Однак переваги "Біопроменя" затьмарює ціна. Викласти за чудо-апарат доведеться 20 тисяч доларів.

І поки українців мучать звичайними аналізами крові в чергах і на голодний шлунок, винахід українця активно використовують у Китаї, Саудівській Аравії, Німеччини, Єгипті та Мексиці.

В’ячеслав Петров


Чи пригадуєте ви таку річ, як компакт-диск?

Сьогодні компакт-диск – це раритет. Але був час, що на цих блискучих кружечках зберігалася вся інформація. Фільми, музика, фото.

Проте чи знаєте ви, що перший варіант компакт-диска розробив український кібернетик В'ячеслав Петров? А сталося це ще у 1960 роках! Щоправда, тоді диск був створений для супер ЕОМ. І його розробка мала суто науковий характер.

Марина В’язовська


Марина В'язовська

І зовсім нещодавно світ вразила молода українська вчена Марина В’язовська. Вона розв'язала одну з найскладніших математичних задач сьогодення, над якою науковці бились уже кілька століть.

Її досягнення має велике значення для корекції помилок у мобільних телефонах, інтернеті й космічних дослідженнях. Зараз вона живе у Німеччині. Адже реалізуватися у якості науковця на Батьківщині, на жаль, значно складніше.

Редакція 24 Каналу вітає усіх дотичних до Дня науки. Ми щиро сподіваємося, що вже незабаром працю науковців буде оцінюватися гідно!