У Москві через загрозу атак безпілотників та повітряних куль обмежували роботу одразу чотирьох аеропортів, а літаки президентського авіазагону Росії не могли приземлитися поблизу столиці. Водночас українські дрони продовжили атакувати російські нафтопереробні підприємства та центри обробки даних, завдаючи ударів по об'єктах за тисячі кілометрів від України.

Ведучий 24 Каналу Ігор Гаврищак у своєму огляді проаналізував наслідки цих атак, особливості нової повітряної тактики та вразливість російської інфраструктури. Він також розглянув можливі спроби Кремля використати переговори про часткове перемир'я для послаблення американських санкцій.

Через нову повітряну загрозу обмеження на польоти запровадили одразу в чотирьох московських аеропортах: Внуково, Шереметьєво, Домодєдово та Жуковському. За інформацією, наведеною в огляді, було скасовано приблизно 85 рейсів, а ще майже 200 затримали. Деякі пасажири чекали на виліт близько доби, зокрема один із рейсів до турецької Анталії затримали на 18 годин.

Проблеми виникли й у президентського авіазагону "Росія". Чотири спеціальні літаки не могли здійснити посадку у Внуково, де розташований також урядовий аеропорт Внуково-2. Ситуація збіглася з поверненням російської делегації після візиту Володимира Путіна до Туркменістану.

Чотири спецлітаки президентського авіазагону "Росія" кружляли в зоні очікування поблизу столиці. Три з них поверталися з Туркменістану, де завершився візит Путіна,
– розповів Гаврищак.

Два борти, як повідомлялося, могли перенаправити до Санкт-Петербурга. Водночас залишалося невідомим, на якому саме літаку перебував Путін і чи був він узагалі серед пасажирів цих рейсів.

Особливістю повітряної загрози стало використання не лише традиційних ударних безпілотників, а й аеростатів. Повідомлялося також про можливість розміщення на них додаткового обладнання або навіть інших літальних апаратів, однак достовірних подробиць щодо такого оснащення не було.

Повітряні кулі здатні перебувати на значній висоті, а їхня конструкція відрізняється від звичайних безпілотників. Через відсутність жорсткого корпусу та двигуна вони, як пояснив ведучий, можуть бути незручними цілями для певних засобів російської протиповітряної оборони.

Є ефект дірки в решеті, тому що звичайний уламково-фугасний снаряд або ракета розраховані на удар об тверду поверхню літака чи гелікоптера. У кулі-аеростаті немає твердих елементів чи двигунів, які можна критично пошкодити. Снаряд просто проходить крізь тоненьку оболонку,
– пояснив ведучий.

Ще одна особливість пов'язана з тиском газу всередині оболонки. Якщо аеростат наповнений гелієм або воднем, тиск може бути близьким до атмосферного, тому навіть пошкодження оболонки не обов'язково призводить до миттєвого падіння. Гаврищак припустив, що для ураження таких цілей росіянам можуть знадобитися засоби з тепловим наведенням, якщо на аеростатах встановлені сонячні батареї чи інша електроніка, здатна нагріватися.

Ведучий пов'язав складність боротьби з такими повітряними об'єктами із масштабом обмежень над Москвою. Російські аеропорти були змушені змінювати графіки польотів, а повернення спеціальних літаків після закордонного візиту Путіна також опинилося під впливом повітряної загрози.

Паралельно з повітряними обмеженнями навколо Москви тривали атаки на російську нафтопереробну інфраструктуру. Однією з цілей став Ухтинський нафтопереробний завод у Республіці Комі, розташований приблизно за 1700 кілометрів від України. Удар по цьому підприємству супроводжувався пожежею, кадри якої обговорювали під час огляду.

Ухтинський НПЗ не належить до найбільших російських заводів, адже його потужність становить приблизно 4,2 мільйона тонн переробки нафти на рік. Однак після попередніх українських ударів по великих підприємствах у європейській частині Росії менші об'єкти, як пояснив Гаврищак, набули більшого значення для паливного забезпечення центральних регіонів.

Серед уже атакованих підприємств він згадав заводи в Кстові, Ярославлі, Кірішах, Рязані та Волгограді. Пошкодження таких об'єктів, на його переконання, збільшує залежність окремих регіонів від інших переробних потужностей.

Ухтинський завод невеличкий, 4,2 мільйона тонн нафти на рік. Але саме на такі маленькі заводи зараз перенаправлена робота для центральних регіонів Російської Федерації, тому що тамтешні НПЗ, які працювали на європейську частину Росії, вибиваються,
– пояснив Гаврищак.

Повідомлялося також про ураження невеликої нафтобази в Бєлгородській області, де розташовані п'ять резервуарів. Ще одним важливим результатом останніх атак ведучий назвав удар по Омському НПЗ, який Генеральний штаб ЗСУ, як зазначалося в ефірі, підтвердив офіційно.

Омський завод є найбільшим у Росії за потужністю переробки та здатний переробляти близько 21 мільйона тонн нафти щороку. Для його ураження українським безпілотникам потрібно було подолати надзвичайно велику відстань, яка залежно від маршруту могла становити близько 3000 кілометрів.

Особливу увагу Гаврищак звернув на модифікації українських ударних дронів. Зокрема, удар по Омську він пов'язав із застосуванням модернізованих апаратів FP-6, які назвав розвитком платформи FP-1. Йшлося про можливості Сил безпілотних систем виконувати бойові завдання далеко за межами звичних дистанцій.

Використовували модифіковані FP-1, які тепер називаються FP-6, вони можуть далеко летіти. І долетіли аж до Омська, а це три тисячі кілометрів,
– наголосив ведучий.

Для атак на інших напрямках, зокрема по Ухтинському НПЗ, могли застосовувати модифіковані безпілотники АН-196 РС, які Гаврищак пов'язав із розвитком дрона "Лютий". Такі апарати він відніс до озброєння, яке використовує спецпідрозділ "Альфа" Служби безпеки України. На його переконання, останні атаки демонструють можливості одночасної роботи СБУ та Сил безпілотних систем по віддалених об'єктах російської інфраструктури.

Ще одним напрямком українських атак стали центри обробки даних російської компанії "Яндекс". Після удару по об'єкту в Сасово Рязанської області повідомлялося про атаку на дата-центр у Калузі. За даними, наведеними в огляді, українські дрони протягом двох діб атакували два з п'яти великих дата-центрів компанії.

Найбільший комплекс "Яндекса" розташований у Калузі. Його площа становить приблизно 130 тисяч квадратних метрів, а проєктна потужність сягає 63 мегаватів. Будівництво об'єкта, як зазначив Гаврищак, розпочалося у 2022 році.

Значення таких центрів пов'язане не лише зі зберіганням інформації, а й із забезпеченням роботи цифрових сервісів. Ведучий повідомив про перебої у платіжних системах, сервісах таксі та роботі сайтів, які пов'язав з останніми атаками.

Не працюють зараз платіжні системи, не працює їхнє "Яндекс Таксі", не працюють сайти. Все падає і все просто лежить,
– розповів Гаврищак.

Атаки по російських цифрових об'єктах він назвав дзеркальною відповіддю на удари Росії по українських дата-центрах. Вразливість російських сервісів ведучий пов'язав із високою централізацією інфраструктури, коли робота багатьох ресурсів залежить від порівняно невеликої кількості великих об'єктів.

Дата-центр у Сасово має потужність близько 12 мегаватів, однак його значення не обмежується цим показником. За наведеною інформацією, там розміщені одразу два із трьох суперкомп'ютерів "Яндекса": "Червоненкіс" та "Ляпунов". Їх використовували для розвитку технологій штучного інтелекту, зокрема навчання нейромережі YandexGPT.

Водночас дата-центр у Калузі значно перевищує об'єкт у Сасово за проєктною потужністю. Ураження таких великих комплексів може створювати серйозні проблеми для цифрових сервісів, хоча точний масштаб пошкоджень обладнання під час огляду не уточнювався.

Загалом є п'ять великих дата-центрів "Яндекса". І за останні дві доби наші дрони атакували два з них. У Сасово розташовані два із трьох суперкомп'ютерів "Яндекса". Ви розумієте, наскільки це важливі об'єкти,
– зазначив ведучий.

Решта великих дата-центрів компанії, як повідомлялося в огляді, розташовані у Владимирі, Митищах та Івантеєвці Московської області. У Владимирі також перебуває третій суперкомп'ютер "Яндекса" під назвою "Галушкін". Гаврищак припустив, що цей об'єкт також може опинитися серед майбутніх цілей, однак про підготовку конкретної атаки не повідомляв.

У Тверській області Росії повідомлялося про ураження Редкінського дослідного заводу. Інформацію про атаку, як зазначив ведучий, підтвердив губернатор регіону. Підприємство належить до великих хімічних виробництв області та має значення для російської військової промисловості.

Гаврищак звернув увагу на продукцію заводу, яку пов'язав із компонентами палива для крилатих ракет Х-101 та Х-55. Такі ракети використовує російська стратегічна авіація, зокрема літаки Ту-95МС і Ту-160, які здійснюють атаки по Україні.

Чим важливий цей тверський завод? Тим, що він виробляє компоненти до палива для ракет Х-101, Х-55. Саме тих ракет, якими оснащується стратегічна авіація Російської Федерації, Ту-95МС і Ту-160,
– пояснив Гаврищак.

Російські крилаті ракети залишаються небезпечними під час комбінованих атак, коли одночасно застосовуються різні типи повітряних цілей. Навіть за наявності можливостей для їхнього перехоплення велика кількість ракет і безпілотників створює додаткове навантаження на українську протиповітряну оборону.

Ведучий нагадав, що Україна потребує різних засобів ППО, а не лише ракет до систем Patriot. Особливо складними залишаються атаки, під час яких противник намагається перевантажити систему оборони великою кількістю цілей.

Водночас під час відбиття повітряної атаки в ніч на 9 жовтня українські захисники продемонстрували високий результат у боротьбі з реактивними безпілотниками. За наведеними в ефірі даними, росіяни застосували 93 такі апарати, з яких вдалося збити 77.

Рівень збиття реактивних дронів – 83%, як і під час попереднього відбиття атаки. Але зараз удвічі більше летіло реактивних дронів. 93 летіло, 77 було збито. Це справді велике досягнення,
– наголосив ведучий.

Гаврищак припустив, що за умови посилення підтримки партнерів Україна зможе надалі покращувати показники знищення реактивних безпілотників і наближати їх до результатів боротьби зі звичайними ударними дронами типу "Шахед" та "Герань-2". Поки ж російські комбіновані атаки продовжують вимагати значних ресурсів української системи ППО.

Одним із найважливіших об'єктів останніх атак стала лінійно-виробнича диспетчерська станція "Самара". Перші удари по ній відбулися на початку жовтня, а після повторної атаки 8 жовтня на території комплексу знову виникли масштабні пожежі.

Станція відіграє важливу роль у російській нафтовій логістиці, оскільки тут сходяться чотири магістральні трубопроводи. За даними, наведеними Гаврищаком, через неї щороку проходить близько 140 мільйонів тонн нафти, що він оцінив приблизно як третину російських обсягів.

На цьому вузлі також відбувається змішування нафти для формування експортного сорту Urals. Від роботи станції залежать постачання сировини на Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський нафтопереробні заводи Самарської області.

Це ключова станція, де сходяться чотири магістралі. Вона за рік пропускає 140 мільйонів тонн нафти, а це третина всієї нафти Російської Федерації. Також там змішується і формується нафта марки Urals,
– пояснив Гаврищак.

Масштаб об'єкта ускладнює його швидке виведення з ладу одним ударом. На території ЛВДС "Самара" розташований 71 резервуар, і після першої атаки Генеральний штаб ЗСУ, як зазначалося в огляді, повідомляв про ураження 14 із них.

Повторний удар зачепив інші об'єкти комплексу. За інформацією, яку ведучий навів із посиланням на повідомлення про пожежу та супутникові знімки, на майданчику нафтоперекачувальної станції "Самара-2" було зруйновано чотири великі резервуари. На ділянці "Самара-1" продовжував тліти резервуар, пошкоджений під час попередньої атаки.

Гаврищак ще після першого ураження звертав увагу, що велика кількість резервуарів робить станцію важливим об'єктом для повторних атак. Останні пошкодження він оцінив як суттєве посилення ударів по одному з основних вузлів російської нафтової системи.

Згадайте мої слова, коли була перша атака і Генштаб підтверджував удари по 14 резервуарах. Я казав, що треба ще атакувати, там є по чому бити. І другий заліт був не менш важливим,
– наголосив ведучий.

Загалом після повторних ударів, за підрахунками Гаврищака, пошкодженими або знищеними могли бути близько двох десятків резервуарів, тобто приблизно чверть їхньої загальної кількості. Він виступив за продовження атак по російській нафтовій інфраструктурі, попри заклики Дональда Трампа утриматися від таких ударів. Ведучий вважає, що припиняти їх доцільно лише після суттєвого послаблення можливостей російської нафтопереробної галузі.

На тлі українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі з'явилися повідомлення про нові американські пропозиції щодо часткового припинення бойових дій. Зокрема, йдеться про можливе енергетичне та морське перемир'я, яке передбачало б обмеження взаємних атак по енергетиці та домовленості щодо Чорного моря.

За інформацією NBC News, яку навів Гаврищак, нові ідеї обговорюють представники Дональда Трампа Джаред Кушнер та Стів Віткофф. З ними також мали зустрічатися українські переговорники в Маямі, де тривали пошуки можливих підходів до припинення окремих видів атак.

Ведучий скептично поставився до таких ініціатив. Він вважає, що представники Трампа можуть просувати домовленості, які не забезпечать Україні прийнятних умов, але дозволять американській адміністрації оголосити про певний дипломатичний результат.

Коли я чую, що Кушнер і Віткофф обговорюють новий мирний план, я між рядками читаю: Кушнер і Віткофф придумали нові підходи, нові ідеї щодо капітуляції України. І саме так я це сприймаю,
– заявив Гаврищак.

Інформацію про можливі російські вимоги щодо санкцій оприлюднило також видання Kyiv Independent, посилаючись на американських та українських посадовців. За цими повідомленнями, Москва може намагатися отримати послаблення економічних обмежень в обмін на згоду на енергетичне чи морське перемир'я.

Водночас Росія продовжує атаки по Україні, намагаючись покращити свої позиції перед потенційними домовленостями. Гаврищак згадав і заяву заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова, який висловлював відсутність зацікавленості в тристоронніх переговорах та американських пропозиціях.

Можливі поступки Кремля, як припустив ведучий, можуть бути пов'язані насамперед із довгостроковими економічними інтересами. У США залишаються заморожені російські активи на суму приблизно 4,9 – 5 мільярдів доларів, однак Москва навряд чи задовольниться лише одноразовим доступом до цих коштів.

Я не вірю, що Кремль погодиться на одноразову вигоду. Вони хочуть перспективну вигоду,
– наголосив Гаврищак.

Значно більший інтерес для російської влади може становити послаблення санкцій проти нафти та нафтопродуктів. Обмеження ускладнюють експорт, збільшують витрати на перевезення і страхування вантажів, а також впливають на можливості отримувати доходи від продажу енергоносіїв.

Гаврищак нагадав, що Путін під час виступу на Валдайському дискусійному клубі звертав увагу на проблеми експорту російської нафти через санкції. Навіть за можливості фізично доставити вантаж покупцям витрати на його транспортування та страхування залишаються значними.

Певні прецеденти тимчасового послаблення обмежень уже були. На початку війни на Близькому Сході адміністрація США, як нагадав ведучий, дозволяла тимчасові винятки для окремих партій російської нафти, що перебували в морі. Такі рішення пояснювали необхідністю стабілізувати світові ціни на енергоносії.

Тепер Кремль, за припущенням Гаврищака, може прагнути домовленостей не лише щодо чинних санкцій, а й щодо майбутніх обмежень американського енергетичного співробітництва з Росією. Серед потенційних предметів переговорів він згадав американські інвестиції в російську нафтову галузь, зокрема проєкти на кшталт "Сахалін-1", де раніше працювала Exxon.

Іншим можливим напрямком є відновлення економічної співпраці навколо газопроводів "Північний потік". Гаврищак послався на повідомлення Reuters про контакти російського представника Кирила Дмитрієва зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, під час яких могли обговорюватися економічні інтереси сторін.

Зокрема, він не виключив схем, за яких американські компанії могли б інвестувати в постачання російських енергоносіїв або брати участь у їхньому перепродажі. Однак конкретних підтверджених домовленостей щодо відновлення роботи газопроводів в огляді не було наведено.

Ще одним можливим інструментом США може бути тиск на європейських партнерів. Гаврищак припустив, що Вашингтон здатний пов'язувати питання безпеки східного флангу НАТО та загроз із боку Росії з вимогами до європейських держав щодо санкційних поступок.

Хочете, щоб ми як члени НАТО вам допомагали? Давайте будемо йти на поступки Росії. Варіантів, думаю, багато, де США могли б намагатися йти на співпрацю з Росією,
– припустив ведучий, описуючи можливу американську позицію.

Водночас Гаврищак звернув увагу на позиції України та європейських держав, які можуть стати перешкодою для невигідних домовленостей із Кремлем. Він також припустив, що наближення виборів до Конгресу США та внутрішньополітичні труднощі Дональда Трампа можуть стримати американську адміністрацію від найбільш суперечливих рішень щодо Росії.

Питання ефективності західних санкцій виникло і після повідомлень про затримання засновника російського пропагандистського Telegram-каналу "Рибар" Міхаїла Звінчука. Цей ресурс має велику аудиторію та поширює російські інформаційні матеріали, пов'язані з війною проти України.

Гаврищак нагадав, що Звінчук перебуває під західними обмеженнями, а Сполучені Штати пропонували винагороду в розмірі 10 мільйонів доларів за інформацію про нього. Попри це, пропагандист, як повідомлялося, вирушив на відпочинок до Чорногорії, де його затримали після взаємодії місцевих органів із американськими та британськими партнерами.

Спочатку з'явилися припущення про можливу екстрадицію Звінчука до США або України. На ситуацію відреагував навіть Дмитро Медведєв, який у своєму дописі натякнув на можливість затримання європейців чи американців для поповнення російського обмінного фонду.

Однак згодом надійшла інформація, що екстрадиції не відбулося, а затриманого нібито просто видворили з Чорногорії.

Уже стало відомо, що таки не екстрадували цього власника Telegram-каналу "Рибар" в Україну чи США. Нібито просто відпустили, вигнали з Чорногорії. І це, на жаль, гірко,
– сказав Гаврищак.

Ще більше запитань викликав маршрут, яким Звінчук міг потрапити до Чорногорії. За інформацією, наведеною ведучим, перед цим він нібито безперешкодно в'їхав до Німеччини, показавши паспорт під час прикордонного контролю.

Це відбулося попри повідомлення про санкції, під якими пропагандист перебуває вже кілька років. Гаврищак звернув увагу на суперечність між оголошеними обмеженнями та фактичною можливістю підсанкційної особи пересуватися Європою.

Як так працюють санкції? Ми вже неодноразово говорили, що не так важливо, чи ввели, чи не ввели санкції, а важливо, чи ви їх дотримуєтесь,
– наголосив ведучий.

У випадку Звінчука залишаються запитання щодо застосування санкційних обмежень і причин, із яких повідомлення про затримання не завершилися екстрадицією. Гаврищак звернув увагу, що під британськими санкціями перебуває також мережа "Рибар", однак її засновник, за поширеною інформацією, зміг потрапити до європейських країн попри ці обмеження.

Ігор Гаврищак пояснив можливий торг Кремля за санкції: дивіться відео