Те, чого Кремль боявся найбільше, – натівські війська біля кордонів – стане реальністю вже менш ніж за рік. Армія не буде чисельною: у Литві, Латвії, Естонії і Польщі планують розмістити близько чотирьох тисяч офіцерів. Втім, для роздратування Москви достатньо й цього.
Звісно, цифри не порівняти з тими, що були в часи холодної війни. Але якщо раніше не було нічого, то зараз збільшення відчутне. Це військове питання, отже, воно може перерости у збройний конфлікт,
– вважає аналітик з питань оборони Павло Фельгенгауер.
Глава НАТО Єнс Столтенберг прямо каже, що альянс не розширював би присутність у Східній Європі, якби не анексія Криму та війна на сході України. Рупор Кремля Дмитро Пєсков із відповіддю не забарився. Називає альянс короткозорим. Мовляв, у НАТО не бачать справжнього ворога.
У той час, як Європа здригається від терактів, а Близький Схід – від військових конфліктів. І тут свою партію обов'язково зіграє російська пропаганда.
Рішучих заходів одразу не буде. Але з'явиться посил, що НАТО – проти Росії, загрожує їй, а тому треба вживати контр-заходів. Обидві країни казатимуть, що не хочуть холодної війни та гонки озброєнь, але це, швидше, ритуал,
– зазначив аналітик.
Як діє пропагандистська машина, видно вже зараз. Пересічні росіяни із реакцією на варшавський саміт вже визначились.
"Польща грає під дудку НАТО! Мені це не подобається, але що я можу зробити", – вважає пенсіонер Сергій Кішевич.
Росія може відповідати не тільки військово. Деякі експерти говорять про використання росіян, яких чимало проживає у країнах Балтії і які можуть дестабілізувати ситуацію зсередини. Й хоча у НАТО чітко визнають Росію агресором, там не припиняють шукати шляхів для зменшення напруги. Наступна спроба відбудеться 13 липня. Тоді у Брюсселі пройде засідання ради Росія – НАТО.
Читайте також: НАТО готує посилення військової присутності в східній частині альянсу