Аналітика від The Economist: то для чого було починати війну в Іраку?

Іран як "центр" світового тероризму

10 років тому Джордж буш попередив Саддама Хусейна, що або той протягом 48 годин покидає Ірак разом зі своїми синами, або американці увірвуться на територію країни. Сьогодні ці слова видаються незрозумілими. Чому вторгнення в Ірак було настільки потрібним?

"Використовуючи хімічну, біологічну, а одного дня і ядерну зброю, створену з допомогою Іраку, терористи отримають чудовий інструмент для досягнення своїх цілей. Вони вбиватимуть тисячі і десятки тисяч невинних людей чи то в США, чи в будь-якій іншій країні.

... Терористи не погрожують прямо, але ми знаємо, що загроза є. І не атакувати терористів першими, очікуючи, поки вони завдадуть удару, -... це самогубство. Безпека цілого світу залежить від того, чи буде армія Саддама Хусейна обеззброєна."

Власне кажучи, ці слова тодішнього президента Джорджа Буша-молодшого були маячнею. Не було ніякої ні біологічної, ні ядерної зброї. Може, було кілька заіржавілих хімічних снарядів, але вони в Іраку зберігалися десятиліттями. Ірак не був головним чи важливим спонсором ісламського тероризму, бо його спонсорами взагалі не є диктаторські режими, а є окремі багачі з Афганістану чи Сомалі, що не мають відношення до державної влади.

Але щоб відбулося американське вторгення, країну перетворили в прямо-таки сектантське осердя тероризму з розваленим державним апаратом.

Що сталося під час війни з Іраком?

Загинули тисячі іракських та американських солдатів, але найстрашніше - це те, що помирали мирні іранці, вбиті вояками і Америки, і своєї ж країни. Адже в Іраку розгорнулася громадянська війна, під час якої солдати вбивали своїх співвітчизників.

Ну і не треба забувати, що на військові дії потрачено трильйон доларів.

Чому американці дозволили президентові розв'язати війну?

Як американська політична спільнота дозволила втягнути себе у таку катастрофічну ілюзію, як зброя масового знищення в Іраку? Зараз складно знайти на це відповідь - як і було складно десятиліття тому. Нічим не спровокований напад на Ірак у 2002-му виглядав абсурдним. Людина, яка спостерігала збоку, могла тільки бачити, що США атакує іншу країну без серйозних підстав - і це було незбагненно, це не могло не лякати.

Тим часом всередині Америки настрої були прямо протилежні: розумні люди підтримували війну. Чому? Дискусії про це тягнуться безкінечно. В основному все тримається в рамках запитання: як було переконатися, що Ірак не має біологічної зброї? Відповідь була така: Ірак може мати її, бо чомусь же він не допускав в себе відповідних перевірок ООН. Недуже переконливо, але така аргументація діялаю

Величезну роль грало і те, що не погоджуватися з війною в Америці означало бути звинуваченим у підтримці авторитарного режиму чи у відсутності патріотичних почуттів.

Найважливіший урок американсько-іракської війни: ввести в оману можна всіх

Притаманна розумним людям схильність до сумнівів наклалася на популізм Буша-молодшого - і отримали мовчазну згоду на війну в Іраку.

Найбільше соромно сьогодні за те, що всі американці, навіть ті, кого вважають найвідповідальнішими, найпідготовленішими і найсерйознішими, легко підпали під вплив політичних фантазій. Всі повірили у законність і виправданість дій, які в реальності були фантомами лунатика.

Принаймні цей урок потрібно запам'ятати після війни в Іраку.