Трагічну звістку батьки Героя отримали 2 серпня. Про це журналістам розповів тато Сергій Шанда.
Дивіться також Вивів 44 побратимів із мінного поля під Бахмутом: на фронті загинув воїн, нагороджений Залужним
Тіло Героя не можуть забрати через ворожі обстріли
У середу, 2 серпня, батьки Артема Шанди дізналися про те, що їхній син загинув під Оріховом на Запоріжжі. За офіційними даними, захисник зниклий безвісти, але його побратим на власні очі бачив як ворожий снаряд РПГ вбив хлопця, зазначають у ЗМІ.
Полеглого воїна намагаються забрати з поля бою. Втім, поки що не вдається через ворожі обстріли.
Востаннє тато спілкувався з сином 31 липня. Артем говорив, що перебуває нібито на навчаннях на Київщині, тому батькам не варто хвилюватися. Насправді ж хлопець уже четвертий тиждень був на передовій на Запорізькому напрямку.
Він все від нас приховував. Коли розпочалася повномасштабна війна, він почав зникати. Казав, що він у дівчини лишається. Його не було по 4 – 5 днів. Потім 18 березня прийшов. Я приїхав, а він у військовій формі. А поряд папірець, що він рядовий Національної гвардії України. Потім син зник, рідко виходив на зв'язок. Виявилося, що він був уже на Сумщині, сиділи у затоплених окопах, воювали,
– поділився тато Героя.
Читайте також "30 липня зупинилося і моє серце": розмова з нареченою вбитого в Оленівці азовця "Башні"
Артем Шанда / Фото надане "Змісту"
Батьки навіть не підозрювали, що їхній Артем може опинитися у війську. У дитинстві він займався боротьбою та під час змагань пошкодив нирку. Відтоді залишилася одна нирка, тому його комісували.
Сергій Шанда розповів, що в сина не було навіть військового квитка, тому він здивувався, що Артем пішов на війну. Увесь час воїн намагався заспокоїти рідних, зокрема, говорив, що перебуває у "спокійних місцях".
"Влітку ми поїхали до нього в Качанівку, щоб побачитися. Потім виявилося, що він усе ж був на передовій. Я це дізнався, коли вийшов на командира його частини. Іноді він нам писав. Сварив, що ми щось вигадуємо. Потім я знайшов кол-центр у військовій частині. Мені сказали, що він отримав контузію після завдання, на якому був з побратимом. У його товариша уламки в нозі були, але вони 3 дні у шпиталі не долежали й втекли. Потім був Бахмут. З нього він повернувся на 10 днів у відпустку. Лише після цього почав розповідати про пекло, яке пройшов", – зазначив тато.
У жовтні Артему Шанді мало виповнитися 24 роки. На жаль, 1 серпня він загинув на Запорізькому напрямку.
У понеділок я з ним говорив востаннє. Ми всі думали, що він під Борисполем. Казав, що нічого не роблять. А командир каже, що вони 4 тижні на передовій. Другого числа сказали, що він рахується зниклим безвісти,
– розповів батько.
Додав, що хлопець, який тоді був з Артемом, бачив, як в нього влучив снаряд з РПГ. Бійці шукали полеглого побратима, але не можуть знайти, бо не знають, де він. Їздили і наступного дня, однак, окупанти обстрілювали та підірвали машину.
"Потім шукали знову. Він досі там лежить на спеці розірваний. Тіла немає, бо такий снаряд танк розриває, але бійці кажуть, що щось знайдуть", – поділився тато Героя.
Зазначив, що його син через стан здоров'я міг не йти на війну, однак, не зміг всидіти вдома, коли побачив відео кадирівців у тіктоці та їхні злочини в Україні.
Тепер ми хочемо, щоб нам повернули його,
– підкреслив Сергій Шанда.