Про це йдеться в новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни.
Чому Росія не зможе протидіяти українським атакам?
Російські чиновники та комерційні структури стикаються із серйозними труднощами при спробах організувати протидію українським дронам. У військово-аналітичному середовищі окупантів визнають, що сподівання на суцільне перехоплення повітряних цілей є абсолютно нереалістичними. Через це росіяни змушені шукати варіанти пасивного захисту, такі як встановлення антидронових сіток, будівництво укриттів та резервування критичної інфраструктури.
Аналітики Інституту вивчення війни наголошують, що Росія не здатна задовольнити потреби протиповітряної оборони, що постійно зростають, власним виробництвом. ВПК агресора не спроможний одночасно закрити і лінію фронту, і свій глибокий тил. Запропонований децентралізований підхід вимагає колосальних ресурсів і часу, що підриває намагання Кремля демонструвати росіянам удавану нормальність життя.
Збройні сили України успішно продовжують далекобійну кампанію проти російських військових та паливних об'єктів. У ніч на 20 серпня було уражено нафтовий термінал "Таманьнефтегаз" у Краснодарському краї потужністю 19,9 мільйона тонн на рік, а також нафтопереробний завод "ТАНЕКО" в Татарстані за 1000 кілометрів від кордону.
Окрім цього, українські дрони завдали ударів по військових аеродромах у Приморсько-Охтарську та окупованому Донецьку, знищивши радіолокаційні станції "Небо-У" та "Небо-УМ". Унаслідок пошкоджень енергетичних підстанцій у Кримському регіоні зафіксовано масштабні збої в електропостачанні, а в Чорному морі суттєвих пошкоджень зазнали російські фрегати "Адмирал Макаров" та "Адмирал Эссен".
Нагадаємо, на тлі регулярних уражень НПЗ у Росії загострюється паливна криза, що призвела до зростання вартості автовантажоперевезень на 4,5 – 5,5 відсотка. У Забайкальському краї стався паливний колапс, який суттєво ускладнив логістику на маршрутах з Китаєм. Уряд Росії змушений вводити заборону на експорт та імпортувати пальне нижчої якості.