Аутсайдери в боротьбі з COVID-19: чому Україна в цьому списку

Листопадові висновки: які країни не подолали пік пандемії COVID-19

Порівняльні характеристики чотирьох європейських країн, які жодного разу не пройшли пік епідемії.

Читайте також В Україні пік епідемії коронавірусу: коли закінчиться і що буде далі

В Європі залишилося тільки чотири країни, які цього року жодного разу не пройшли пік епідемії. Розберімося, чим ці країни відрізняються від решти європейських країн, які також потерпають від епідемії, але на менших рівнях тому, що завдяки політиці своїх урядів змогли подолати піки своїх хвиль епідемії.

Що це за країни?

1. Україна
2. Бельгія
3. Нідерланди
4. Швеція

У наведеній таблиці зібрано цифрові характеристики різних аспектів епідемії у згаданих країнах на 15 листопада, а також – результати обчислень цікавих мені співвідношень.

Цифрові характеристики різних аспектів пандемії України, Бельгії, Швеції, Нідерландів /Таблиця із фейсбук-сторінки автора

Кожен читач при бажанні може самостійно зробити свої обчислення та проінтерпретувати їх самостійно.

Гіпотетичні причин відсутності піків

Відомо з відкритих джерел інформації, що Бельгія та Нідерланди, які отримали епідемію раніше України, не тільки не підготували своєчасне включення потужного карантину, але й зволікали з оголошенням карантину, розраховуючи на високий рівень медицини у своїх країнах. Це було грубою помилкою і епідемія перед включенням карантинів у цих двох країнах встигла "вийти на оперативний простір" і наблизитись до експоненційної ділянки своїх графіків інфікованості та активних кейсів.

На відміну від Бельгії та Нідерландів, Швеція взагалі не оголошувала суворий карантин, а помилково розраховувала на законослухняність своїх громадян та на можливість швидкого досягнення колективного імунітету.

Україна мала певну "фору", бо в нас епідемія розпочалася пізніше, карантин було оголошено своєчасно, слідуючи прикладам багатьох європейських країн, але уряд не провів необхідної інформаційної підготовки і включив карантин на повну потужність, а не синхронно з наростанням першої хвилі епідемії.

Різке включення карантину майже без інформаційної підготовки привело до швидкої стомленості українського соціуму і зростанню антикарантинних настроїв. Протягом квітня МОЗ декілька разів обіцяв українцям пік епідемії і в травні люди припинили вірити обіцянкам чиновників. Пік епідемії наближався і міг наступити наприкінці травня – на початку червня, але уряд відключив значну частину карантинних обмежень 22 травня, що помножилося на стомленість людей та бажання на початку літа позбутися будь-якого контролю та карантину.

Саме тому 3 червня ми отримали результат – початок нового потужного інфікування, яке наклалося на максимум першої хвилі і привело фактично без спаду до суперпозиції двох хвиль.

Таким чином, некомпетентні та помилкові дії урядів в позначених чотирьох країнах привели до виключення з загальноєвропейського хвильового процесу та відповідно – беззупинного зростання епідемії протягом вже більш як дев'яти місяців.

Що кажуть цифри?

Важливою характеристикою епідемії є відношення кількості активних кейсів до тотал кейсів К(а/т), цей коефіцієнт при своєму зменшенні показує наближення країни до кінця епідемії. Як ми бачимо з таблиці, чотири згадані країни у цьому процесі наближення до завершення епідемій "пасуть задніх": при середньосвітовому K(a/t) = 27,8% відповідні коефіцієнти у згаданих країнах – 53,2, 91,2, 96,7 та 86,5.

Цю тенденцію також можна побачити по коефіцієнту K(r/t), який показує віддаленість країни від початку епідемії і при закінченні епідемії він близький до 100%. При середньосвітовому K(r/t)=69,7% у зазначених країнах він відповідно – 45,1, 6,2, 1,4 та 10,0, що показує менш як половину дистанції до фінішу епідемії.

Однак, ми бачимо по таблиці, що Україна має найкращі показники навіть серед "найгірших" (з точки зору проходження епідемії) країн, що не пройшли пік навіть першої хвилі, як по коефіцієнту летальності, коефіцієнту кількості критичних випадків, так і по коефіцієнту інфікованості населення.

Зверніть увагу! COVID-19 на різкому підйомі: скільки нам ще жити з вірусом

Це не повинно нас заспокоювати, бо, на моє переконання, "хороші" показники обумовлені не правильними діями уряду та високим рівнем медицини, а насамперед – неадекватною статистикою різних аспектів епідемії в Україні. Недбалість чиновників, а, скоріш за все, й свідоме заниження статистичних показників епідемії обеззброює суспільство та уряд у боротьбі з коронавірусом, не дозволяє адекватно реагувати на виклики і надовго відсуває від нашого суспільства кінець епідемії.

Джерело: Facebook