Повертаємось у минуле завдяки КСУ: то безвіз з ЄС все?
ЄС вважає рішення КСУ підставою для тимчасового призупинення безвізу. Рішення Конституційний Суд України – це найбільша перемога за останні роки всіх тих, хто бачить Україну банановою республікою.
Фактично, воно повертає нас у 2013 рік. Ви ж пам'ятаєте ті далекі часи, коли статки депутатів, суддів та прокурорів можна було побачити тільки через шестиметрові паркани, а не на екрані свого комп'ютера? Ну, от, власне, це вони.
Читайте також Ця загроза співмірна з Путіним: про скасування е-декларування КСУ
Рішення КСУ на право збагачуватись
КСУ фактично перетворив Національне Агенство з питань запобігання корупції на, як кажуть в Одесі, валізу з діамантами: нести важко, кинути – шкода. НАЗК перетворюється на абсолютно беззубий орган, який не може ні оприлюднювати реєстр декларацій, ні мати власного доступу до інших реєстрів, ні здійснювати повну перевірку декларацій посадовців.
Також судді Конституційного Суду вважають, що те, що їхній спосіб життя може моніторити НАЗК – порушує їхню суддівську незалежність. А отже, такі повноваження у НАЗК треба забрати – і можна красти далі у своє задоволення.
А ще, треба визнати неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка встановлювала кримінальну відповідальність за завідомо недостовірне декларування.
Небезпека цього рішення ще й в тому, що всі антикорупційні справи, які до цього велися, мають бути закриті – і навіть якщо Рада прийме новий закон, їх не може бути поновлено. Тільки почато спочатку.
До речі, на деяких суддів КСУ на самих заведені справи щодо недостовірного декларування, а за матеріалами Слідство.Інфо Голова КСУ придбав ділянку в окупованій Ялті, зареєструвавши її за російським окупаційним законодавством, і авжеж, не відобразивши цей факт в декларації. Це безперечно створює конфлікт інтересів, за якого вони не могли брати участь у розгляді цієї справи.
Рекомендуємо! Це атака на Україну: які наслідки матиме рішення Конституційного суду
Це все, що потрібно знати про наших перевертнів у мантіях: плівки Вовка не порушують суддівську незалежність, а підзвітність перед суспільством – порушує.