Блокада з політичним підтекстом?

З 6 листопада на кордоні з Україною триває акція протесту польських перевізників. Мітингувальники вимагають скасувати пільги, отримані українськими транспортниками згідно з укладеною між Україною та Європейським Союзом угодою – так званим "транспортним безвізом". Відтоді українці звільнені від необхідності отримання дозволів на комерційні перевезення вантажів до та з Євросоюзу і можуть здійснювати їх без будь-яких обмежень.

Читайте також Що нам робити на новому етапі війни?

Окрім відновлення дозволів на перевезення українських компаній, польські перевізники також вимагають прибрати на українському боці черги, в яких стоять порожні європейські вантажівки, котрі повертаються до ЄС.

Ситуація ускладнилася ще й тим, що на допомогу перевізникам в утримуванні блокади прийшли фермери з асоціації "Ошукане село" Це, зокрема, є наслідком "зернової кризи", яка спалахнула на початку цього року, коли польський аграрний ринок наповнився українським збіжжям.

А що ж польська влада? Новий-старий уряд Матеуша Моравецького умиває руки й звинувачує Україну та Євросоюз. І це при тому, що перевізники повідомили прем'єр-міністра про свою проблему ще у вересні.

Лише нещодавно офіційна Варшава почала реагувати на проблему. Щоправда, здебільшого підтримуючи вимоги перевізників та посилюючи контроль вантажівок на кордоні.

Зазначене, а також те, що від самого початку в акціях протестів бере участь ультраправа "Конфедерація", обличчям чого став власник транспортної компанії та голова люблінського осередку партії Рафал Меклер, дає підстави припускати, що без політики не обійшлося. Тим паче коли невдовзі на зміну Матуешу Моравецькому на чолі Ради міністрів Польщі стане Дональд Туск – головний політичний опонент "Права і справедливості" та її лідера Ярослава Качинського.

Тож українські водії тижнями стоять, не маючи доступу до найелементарніших речей. Ба більше, серед них навіть з'явилися летальні випадки, що ще більше загострило ситуацію.

Цікаво Після Нового року росіянам в Авдіївці стане ще сумніше

Українські політики не приховують свого розчарування: блокада нерідко трактується як "ніж у спину" з боку Польщі. Є припущення, що протести є інспірованими Росією. Українці всіляко закликають польських колег звернути увагу на цю проблему й допомогти вирішити її. Та чи почули Київ?

Вихід є?

Все ж у польських владних кабінетах відгукнулися на заклики української сторони. Так, 1 грудня під час зустрічі у Варшаві Міністерство відновлення України і Міністерство інфраструктури Польщі напрацювали шляхи вирішення кризової ситуації.

Зокрема, було домовлено з 4 грудня на пункті пропуску "Угринів – Долгобичув" розпочати пропуск з України до Польщі порожніх великовагових транспортних засобів загальною дозволеною масою понад 7,5 тонни. За винятком порожніх неочищених цистерн.

Окрім того, на цю ж дату, 4 грудня, заплановане засідання Ради ЄС з питань транспорту у Брюсселі. Польщу представлятиме новий тимчасовий міністр інфраструктури Алвін Гаджадхур.

Польська сторона висловила прохання, щоб одним із питань порядку денного було обговорення наслідків дії угоди між Україною та ЄС. Раніше Міністерство інфраструктури Польщі також звернулося до Єврокомісії з проханням призначити комітет, який перевірить ці наслідки.

До теми Як Україна буде обороняти "зерновий коридор" від ворога

Втім, є багато ознак того, що і Брюссель, і Київ все ж чекають остаточних рішень від нового польського уряду.

Хоча й тут не все так просто. Оскільки політики, пов'язані з майбутнім кабінетом Туска, поки не пропонують ідеї щодо розв'язання проблеми, а лише проводять напівофіційні переговори з українською стороною, використовуючи ситуацію для критики "ПіС".

Хай там як, найближчі дні покажуть, в якому напрямку рухатиметься ситуація. Важливо, що сторони вже почали проводити консультації, а це значить, що надія на розв'язання заплутаного прикордонного вузла все ж є. Адже це важливо як для економіки обох держав, так і для стану двосторонніх відносин, зруйнувати які не мають права ані політики, ані зацікавлені у цьому треті країни.