Блокада польського кордону: хто стоїть за протестами та чому влада Польщі мовчить

Водночас польська влада не демонструє жодної зацікавленості розв'язувати це питання. Детальніше про причини блокади польського кордону розповідає журналіст 24 Каналу Олексій Печій.

Дивіться також Скільки вантажівок зараз заблоковано на кордоні з Польщею

Польські перевізники пригрозили заблокувати роботу всіх пунктів

Польські перевізники, які з 6 листопада блокують три КПП на кордоні з Україною для вантажівок, у четвер почали блокаду ще одного пункту пропуску – "Медика – Шегині". Їхня блокада може тривати до 3 січня.

Верховна Рада України 22 листопада звернулася до нових Сейму і Сенату Польщі з пропозицією щодо розблокування кордону для перевізників, але чіткої відповіді поки що немає.

Польські перевізники сьогодні пригрозили заблокувати роботу всіх пунктів пропуску на кордоні з Україною. Про це заявив представник польського комітету захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту Адам Іздебський.

За його словами, польські перевізники готові до радикальних кроків, але допускає, що все ж можливо цього й не відбудеться, якщо буде знайдено прийнятне рішення.

Вже зараз, наприклад, на пункті пропуску "Медика – Шегині" черга з вантажівок розтяглася на 30 кілометрів. Середній час очікування становить 127 годин. Польські водії також стоять у чергах на українській стороні по кілька днів.

Що вимагають блокувальники кордону

Втім, що ж саме вимагають блокувальники кордону? Польські перевізники вимагають повернути з 1 січня наступного року практику надання Україні дозволів на вантажні перевезення, які були скасовані Єврокомісією після початку повномасштабного вторгнення Росії на знак солідарності з Україною.

Ця угода фактично діє до липня наступного року, але польські перевізники прагнуть скасувати її раніше.

Варто зазначити, що поляки свого часу також проходили через таку саму ситуацію. У 1990-х більшу частину вантажів по всій Європі перевозили німецькі, італійські та французькі водії фур, і саме вони на цьому заробляли.

Але, у 2000-х роках, коли Польща вступала до ЄС, польські перевізники своїми низькими цінами та кращою якістю витіснили з ринку вантажних автоперевезень німців, французів та італійців.

Тобто відбулося те, на що зараз нарікають поляки щодо українців. Тоді для поляків, як і зараз для українців, були скасовані дозволи на перевезення і це змінило баланс європейського ринку. Але у випадку з поляками, не викликало такої реакції – ніхто у 2000-х не блокував через це кордонів Польщі.

А втім, далі серед вимог польських перевізників є заборона на реєстрацію компанії в Польщі, якщо їхня фінансова діяльність відбувається в Україні.

Варто визнати, що такі випадки дійсно не поодинокі. Окрім того, польські перевізники хочуть отримати доступ до української системи "Шлях", що давало б польським перевізникам можливість брати на роботу українських водіїв, які б безперешкодно перетинали кордон. Наразі така опція доступна лише українським перевізникам.

Хто є організатором протесту

По суті, організатором страйку є такий собі "Комітет захисту перевізників і працедавців транспорту", який, дивним чином, було створено незадовго до блокади кордону.

У страйку бере участь кільканадцять польських компаній-перевізників із тисяч зареєстрованих у Польщі. Це свідчить про те, що масштаб підтримки протесту серед загалу польських перевізників є мізерним. Та й фактично, кожен може утворити якийсь Комітет і блокувати дорогу, поки це не порушує закону.

Але цього, схоже, виявилося замало й перевізники приєднали до блокування кордону ще й польських аграріїв. І тут взагалі починається дивна ситуація, адже польські аграрії блокують кордон для українських перевізників, але їх вимоги взагалі не мають жодного відношення до України, а спрямовані до польського уряду.

Зокрема, вони висувають три головні вимоги: доплати до закупівельних цін на кукурудзу, програма надання низькопроцентних кредитів аграріям і збереження ставки аграрного податку. Навіщо в цьому випадку блокувати кордон – не зрозуміло.

Відверто кажучи, польські аграрії могли б пікетувати польські урядові будівлі – це було б доречніше. Ще абсурдніше те, що уряд Польщі вже виконав їхню попередню вимогу, яка могла б хоч якось стосуватися кордону – це заборона імпорту українського збіжжя на польський ринок. Ця норма продовжує діяти.

Як блокування кордону шкодить Україні

• Для України таке блокування кордону вже завдає великої шкоди. За підсумками 2022 року Польща посідає перше місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи. На неї припадає майже чверть від загального обсягу. І він продовжував зростати, попри війну.
• За останні 5 років товарообіг між Україною та Польщею зріс у понад 24 рази – з 500 мільйонів доларів до понад 12 мільярдів. При цьому Україна більше експортує до Польщі, ніж імпортує.
• І знову ж таки, якщо згадати період вступу Польщі до ЄС – то вимальовувалася така само картина щодо сусідніх країн Польщі, але ніхто полякам кордони не блокував. Але є і більша проблема. В Україні працюють і європейські компанії, для яких також перекрито кордон.
• Після початку блокади польських перевізників німецьке видання Spiegel вже натякало, що кілька підприємств з німецьким капіталом, які працюють в Україні, вже замислюються про вихід з країни. І що парадоксально – не через російську агресію, а через ситуацію на західному кордоні.

Чому польська влада досі не втрутилася у ситуацію

Тут виникає питання, а чому ж польська влада досі не втрутилася у ситуацію? Річ у тім, що блокада польсько-українського кордону для руху вантажівок триває фактично у період міжвладдя у Польщі. Тобто окремі політичні сили чітко підгадали момент для завдання удару.

Кілька днів тому президент Володимир Зеленський натякнув, що проблему можна вирішити, але для цього треба дати полякам час.

І президент мав рацію, адже після останніх виборів наразі при владі все ще перебуває уряд Матеуша Моравецького. Він вже отримав від президента Дуди право на формування нового уряду, попри те, що його партія не виграла виборів.

І от зараз Моравецький зайнятий тим, аби сформувати нову команду, яку представляє сьогодні. А от чинний міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик, який від уряду Польщі зараз веде переговори з Україною і Єврокомісією щодо врегулювання ситуації на кордоні, не надто переймається цією проблемою, бо скоро його просто відправлять у відставку.

Тож до формування нового уряду ніхто в польському політикумі не хоче брати на себе відповідальність за кордон – всі чекають. А от хто не чекає – так це антиукраїнські політичні сили в Польщі.

За кілька днів до початку блокади, 3 листопада, у Сеймі було проведено пресконференцію, на якій поряд з організаторами цього протесту стояли лідери націоналістичної "Конфедерації" – політсили, яка невдовзі до цього з відверто антиукраїнськими тезами йшла на осінні парламентські вибори.

Політики цієї партії підкреслюють, що уряд Польщі не цікавиться інтересами польських перевізників і не захищає їхніх інтересів. Відтак, вони втрачають роботу й ринок, від чого польський бюджет нібито недоотримує значні кошти.

Один з лідерів "Конфедерації" Рафал Меклер є співорганізатором блокади. У соцмережах він активно звітує про перебіг протесту та анонсує подальші кроки.

Меклер вже давно озвучує вкрай антиукраїнські тези. І навіть на початку повномасштабної війни, замість чіткого засудження нападу Росії на Україну, у фейсбуці згадав про страшних бандерівців.