У боржників автоматично будуть списувати кошти з рахунків: як це працюватиме

Розповідаємо про те, як буде працювати нова система, чого очікувати українцям та чи варто хвилюватися.

Читайте також Рахунки будь-яких боржників зможуть арештовувати автоматично: Мін'юст дозволив

Що змінилося для боржників

В Єдиному реєстрі боржників наразі є 5,5 млн боргів. Більшість з них – це борги перед комунальними установами, за порушення ПДР або ж за несплату аліментів. Але раніше, виконавці й банки могли примусово стягувати лише кошти за несплату аліментів. У інших випадках банки блокували рахунки, а для стягнення коштів потрібен був окремий запит.

Тобто, процедура кардинально не змінилася. Після того, як у людини з'являється заборгованість, яку вона не сплачує, справа передається до суду. Далі Державна виконавча служба або ж приватні виконавці повинні посприяти тому, аби боржник віддав кошти.

Та раніше виконавці не могли просто виявити, в якому з усіх українських банків у боржника є рахунок, тому доводилося відправляти запити та документи в велику кількість фінансових установ. До цього ще й не всі банки згодні надавати інформацію про номери рахунків боржників та суми, які є у них на рахунках.

Тепер на вимогу держорганів і виконавців банки повинні відкривати:

• дані про рахунки клієнтів, які мають борги;
• номера рахунків;
• інформацію про наявні засоби.

Зараз всю цю процедуру набагато спростили й борги можна списати онлайн всього за кілька хвилин.

До системи автоматичного списання поки підключили сім банків:

• "ПриватБанк",
• "Універсал банк", монобанк,
• "ОКСІ Банк",
• "ТАСкомбанк",
• "Індустріалбанк",
• "Банк Восток",
• "ПроКредит Банк".

Ще 44 установи підключені в тестовому режимі, очікується, що найближчим часом до системи автоматичного списання боргів будуть приєднані 62 з 73 українських банків.

Також цікаво Продовжуємо падати: Голова Нацбанку прогнозує зниження ВВП України

Як це буде працювати

Ірина Смітюх, адвокат АО "Лещенко, Дорошенко та партнери", пояснила, що зміни Мін'юст вніс зміни до Порядку автоматизованого арешту банківських рахунків боржників за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів, який діяв з 2019 року, й наразі виконавці, як і державні, так і приватні, зможуть накладати автоматизований арешт на кошти на рахунках не тільки боржників за невиплату аліментів, а й всіх інших боржників.

Тепер виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчих проваджень створює вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника. Вимоги стають доступними для завантаження банками у день їх підписання уповноваженими особами.

Інформаційні системи банків один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності вимог для їх виконання. Не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання вимоги в інформаційній системі банку формується повідомлення, в якому зазначається інформація стосовно наявності та стану рахунків боржника, зазначене повідомлення негайно відправляється до автоматизованої системи виконавчих проваджень,
– говорить Смітюх.

Після цього виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчих проваджень виносить постанову про арешт коштів. Тоді як банк отримає постанову про арешт коштів відповідальна особа банку проводить арешт коштів.

Про результат виконання постанови про арешт коштів та наявність/відсутність коштів на рахунку боржника для її виконання в інформаційній системі банку формується повідомлення, яке відправляється до автоматизованої системи виконавчих проваджень,
– каже адвокат.

Вікторія Гетьман, старший юрист ЮФ "Кушнір, Яким'як та Партнери", пояснила, що до запровадження автоматизованого арешту коштів кроки процедури накладення арешту на кошти боржника виглядали схоже, проте усі дії здійснювалися виконавцями та банками шляхом поштового листування та за відсутності таких скорочених строків реагування банку. Через це виникали серйозні затримки у роботі.

На практиці виконавці часто не отримавши інформацію у банках щодо стану рахунків, одразу надсилали у всі українські банки постанову про арешт коштів. Такі дії не заборонені Законом України "Про виконавче провадження", при цьому, арешт здійснювався за такою схемою швидше, адже виконавець не повинен чекати на інформацію про стан рахунків. Ті банки, в яких рахунки не відкриті, відмовляли у накладенні арешту. Проте, навіть така схема займала більше часу, ніж при здійсненні автоматизованого арешту,
– пояснила Гетьман.

Вона додала, що для того, аби усунути ризики несподіваного арешту та списання коштів, про який боржник інколи навіть не підозрює, можна шляхом періодичних перевірок наявності відкритих виконавчих проваджень щодо себе у Єдиному реєстрі боржників, Автоматизованій системі виконавчого провадження, або за допомогою додатку "Дія", де розміщується інформація про виконавчі провадження.

Експерти кажуть, що процедура автоматизованого арешту та списання коштів – необхідний та важливий інструмент для захисту кредитора при виконанні судових рішень, та, окрім того, стимулюватиме боржників вчасно та добровільно сплачувати штрафи згідно із постановами державних органів.

Втім, боржники теж побачать позитивні зміни. Так, наприклад, коли людина порушувала ПДР і отримувала штраф, вона могла стикнутися з тим, що раптово весь її рахунок заблоковано, а зараз у неї просто спишеться необхідна сума з картки і все.