"Боцман": що відомо про одіозного співзасновника "Білоруського дому в Україні"
Чому всі пишуть, що "Білоруський дім в Україні" причетний до Сергія Коротких і чому це важливо – читайте у нашому матеріалі.
Біографія Сергія Коротких має багато яскравих плям та суперечливих поворотів сюжету. Учень білоруської школи КДБ. Скандальний російський неонацист, який брав участь у сутичках із білоруською опозицією. Боєць полку "Азов". Той, хто став останнім гостем журналіста Павла Шеремета перед його вбивством. Співзасновник організації, що допомагала опозиційним білорусам, які втекли від переслідувань режиму Лукашенка.
Більше по темі Загадкова загибель білоруського активіста Віталія Шишова: все що відомо
Як все це може бути пов’язано між собою – читайте далі.
Хто такий Сергій Коротких?
Один із перших іноземних бійців, які отримали українське громадянство за участь у війні на Донбасі. Воював у складі батальйону "Азов". Відомий за псевдонімами "Боцман" і "Малюта".
У 2015–2017 роках, після отримання громадянства, керував відділом охорони об'єктів стратегічного значення при Департаменті Державної служби охорони при МВС України.
Зверніть увагу Пора взяти в руки вила, – дівчина Шишова на акції пам'яті загиблому активісту
Після звільнення з МЗС є активним учасником політично-громадських організацій "Національний корпус" та "Національні дружини", пов'язаних з ексдепутатом та екскомбатом "Азову" Андрієм Білецьким.
Має доволі неоднозначну репутацію.
Що про нього відомо?
Кротких, за його словами, народився у Росії у 1974 році. Згодом переїхав із батьками в Білорусь. З 1992 до 1994 року служив у білоруській армії. Після демобілізації вступив до школи КДБ, де провчився два роки, перш ніж його вигнали.
У 1990-х долучився до російської неонацистської організації Російська національна єдність (РНЄ). Спочатку – до регіонального осередку у Білорусі. У складі цієї організації, у тому числі, брав участь у жорстких сутичках із білоруськими опозиціонерами наприкінці 90-тих. При цьому сам Коротких запевняє, що ці бійки були субкультурною розбіркою", а тогочасна РНЄ була субкультурою, яка гроші на діяльність заробляла охороною та "кришуванням".
У 2000-х, коли у Росії розквітла епоха "керованого націоналізму" – проєкту, який ЗМІ пов'язують з ім'ям Владислава Суркова, – перебрався на роботу туди. Був співзасновником та натхненником однієї з найбагатших неонацистських організацій у Росії Націонал-соціалістичного товариства (НСТ).
Ізраїльський режисер Владі Антоневич заявляє, що саме про цей період життя Коротких зняв свій документальний фільм "Кредит на вбивство". Над цим фільмом він працював, занурившись в ультраправий рух Росії під виглядом американського журналіста.
Дивіться також трейлер документального фільму "Кредит на вбивство":
Фільм створений після публікації ролика "Страта даґа і таджика" (рос. "Казнь дага и таджика"). Він документував жорстоке вбивство жителя Дагестану Шаміля Адамонова та нерозпізнаного таджика у 2007 році.
У своєму фільмі Антоневич припускає, що вбивство скоїв саме Коротких. На місці злочину, за його словами, також були присутні Максим Марцинкевич (російський нацист на прізвисько "Тесак") та керівник Націонал-соціалістичного товариства Дмитро Румянцев.
Хто такий Максим Марцинкевич "Тесак"?
Це відомий російський неонацист, пропагандист націонал-соціалістичної ідеології, яка була політичною доктриною керівництва Третього Рейху. Максим Марцинкевич був ідейним натхненником міжнародного руху "Реструкт", що діяв на пострадянському просторі. У межах цього руху "Тесак" здійснював до 10 проєктів, серед яких були відомий "Оккупай-педофіляй" (в рамках якого влаштовували полювання на людей) і пропаганда неонацизму.Автор фільму наполягає, що Коротких працює на спецслужби, які і відправили його в ультраправе угрупування. Метою завдання було примусити Румянцева до співпраці шляхом шантажування участю в тяжкому злочині. Лідера неонацистів планували використати у передвиборчій кампанії "Єдиної Росії". Саме для досягнення цієї мети, як каже Антоневич, Коротких і здійснив це вбивство за завданням російських спецслужб.
У 2010 році діяльність НСТ у Росії заборонили, визнавши її екстремістською організацією. Членів організації почали затримувати, однак засновники до уваги російських силовиків так і не потрапили.
Натомість, як пишуть автори біографії Коротких з "Інституту національної політики", ним зацікавились у лютому 2013 року. Тоді Коротких разом із Марцинкевичем, який відсидів 3 роки в російській колонії, побилися з антифашистами в Мінську. Під час бійки Коротких завдав кількох ножових поранень одному із нападників. Обох затримали й відпустили за десять днів.
Сам він визнає, що колись займався не завжди законною діяльністю, однак всі спроби пов’язати його із правоохоронним органами відкидає. Каже, що це – інформаційна кампанія, проплачена проти нього.
Як Коротких опинився в Україні?
Переїхав навесні 2014 року. Був розвідником у складі батальйону "Азов". У грудні 2014 року Президент України вручив йому паспорт громадянина України.
Я дуже радий, що отримав громадянство України. Я до цього йшов вісім місяців,
– сказав під час вручення Коротких.
Після отримання статусу громадянина України влаштувався на державну службу. У 2015–2017 роках він керував відділом охорони об'єктів стратегічного значення при Департаменті Державної служби охорони при МВС України. Як пишуть ЗМІ, цьому працевлаштуванню могли допомогти його хороші стосунки із сином Арсена Авакова.
Згідно з декларацією, за перший рік роботи Коротких купив собі у Києві дві квартири, приватним літак Л-39 "Альбатрос" та мав у своєму розпорядженні загалом близько мільйона доларів.
У серпні 2018 року був призначений віце-президентом з питань безпеки та розвитку Федерації бойового самбо України.
Від українських активістів не завжди отримував позитивні відгуки.
Після звільнення з поліції почав займатись політичною діяльністю та пов'язаний із "Національним корпусом". Поступово став одним з публічних облич "Азовського руху". Брав участь в акціях протесту і проти п’ятого, і проти шостого президентів України. Після перемоги Володимира Зеленського Коротких часто виступає у проросійських ЗМІ. Зокрема, як пише Заборона, він активно підхопив тезу російської пропаганди про "зовнішнє управління країною", "соросят", і втрату Україною незалежності у випадку вступу до НАТО.
До чого тут Шеремет?
У річницю вбивства Павла Шеремета громадський активіст, ветеран російсько-української війни Сергій Філімонов, який свого часу був керівником київського осередку "Цивільного Корпусу Азов", повідомив, що Коротких може бути причетним до цього злочину.
Більше про це "Боцман": у річницю загибелі Павла Шеремета активісти назвали ймовірного учасника вбивства
"Існує декілька журналістських розслідувань, які вказують на причетність до цього вбивства найближчого оточення Арсена Авакова. Розслідувачі називають конкретні імена і прізвища. Зокрема Сергія Коротких, громадянина Росії, колишнього голову департаменту охорони стратегічних об'єктів в МВС. Боцман-Малюта-Коротких досі не був допитаний попри численні ознаки його причетності до цього та інших вбивств", – наголосив Філімонов.
Ідеться, зокрема, про розслідування журналістів Даріусі Богуцького та Едуарда Чекіна. Вони встановлюють, що білоруський міліціонер Валерій Ігнатович, засуджений за викрадення у 2000 році напарника Шеремета Дмитра Завадського, насправді був близьким другом і родичем Коротких. Автори стверджують, що Коротких вбив Павла Шеремета через події 16-річної давності, хоча ніяких доказів не призводять. При цьому сам Коротких неодноразово визнавав своє знайомство із Ігнатовичем (який і привів його колись давно у світ праворадикальних організацій).
І про роботи, які публікував донецький журналіст Артем Фурманюк, який присвятив чимало часу збору матеріалів на Коротких.
Дивіться також відео розмови Фурманюка з екс-замкомбатом "Азову":
Це – лише два приклади. Стільки уваги до причетності Коротких до цієї справи приділяється через те, що він та ще кілька бійців "Азову" були останніми гостями Павла Шеремета – вони зайшли до журналіста буквально за годину до того, як під його авто встановили вибухівку. І, як пишуть ЗМІ, є свідки того, що між ними стався конфлікт.
Разом з тим, сам Коротких називає Павла Шеремета, для якого він став одним з останніх гостей, другом. Українська поліція перевіряла Коротких і інших бійців полку на причетність до злочину. Однак, судячи з усього, не знайшла підтверджень причетності голови поліцейського відділу до вбивства.
До чого тут Шишов?
Шишов познайомився із давнім знайомим Коротких – Родіоном Батуліним – на одній з акцій під білоруським посольством у 2020 році. Тоді Олександр Лукашенко фактично узурпував владу у Білорусі та почав жорстоко переслідувати усіх незгодних. Тож приводів для акцій вистачало.
Разом із Батуліним Шишов створив Білоруський дім в Україні. Батулін – не просто однодумець Коротких. Українські ЗМІ назвали його охоронцем та соратником. У 2019 році їх вважали причетними до нападу на Порошенка, коли його допитувало Державне бюро розслідувань України.
Також зверніть увагу Після вбивства Шишова вже все зрозуміло зі справою Шеремета, – журналіст
Через Батуліна Шишов познайомився із Коротких. Колишній "азовець" активно підтримував Білоруський дім.
Як пояснив сам Коротких, він надавав допомогу із оформлення документів біженців чи пошукачів притулку, пошуку роботи та різноманітної підтримки білорусів, які утекли до України. За його словами, навіть прописав Шишова у себе, щоб полегшити для опозиціонера процедуру оформлення документів.
Відомо, що Шишов останнім часом займався верифікацією білорусів, які в'їжджали на територію України.
Як відзначають білоруські журналісти, поява одіозного Коротких в історії трагічної загибелі Шишова урізноманітнює контексти того, що сталось. Це, на їхню думку, означає, що версію про самогубство варто перевіряти однією з останніх.
Актуально Втік від Лукашенка й помер у Києві: біографія білоруського активіста Віталія Шишова
Шишова знайшли повішеним: усе, що відомо
- Громадянина Білорусі Віталія Шишова, який напередодні зник у Києві, 3 серпня знайшли повішеним в одному зі столичних парків. Його тіло було неподалік від квартири активіста.
- Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство. Українські правоохоронці наголосили, що перевірятимуть всі версії трагедії, зокрема й можливість вбивства, замаскованого під суїцид.
- Крім поліцейських, за справу візьмуться журналісти-розслідувачі Bellingcat. Цікаво, що один з журналістів Христо Грозєв також переконаний, що у випадку з Шишовим мовиться не про самогубство.
- Соратники активіста розповіли, що за ним стежили відтоді, як чоловік приїхав в Україну. Його друзі впевнені, що це було не самогубство.