Коли загальна система оподаткування може бути вигіднішою

На загальній системі оподаткування ФОП сплачує 18% ПДФО та 5% військового збору з чистого доходу. Про це у коментарі 24 Каналу розповіла адвокатка ЮК "Приходько та партнери" Юлія Панасюк.

Тобто податки нараховуються не на весь оборот, а на різницю між доходами та документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю. ЄСВ при цьому також потрібно враховувати окремо.

Тому загальна система може залишатися доцільною для підприємців, у яких значна частина доходу йде на витрати. Йдеться, зокрема, про:

  • закупівлю товарів та сировини;
  • обладнання;
  • оренду;
  • логістику;
  • інші суттєві витрати, які можна підтвердити документами.

У такому випадку оподаткування саме чистого доходу може бути важливішим за нижчу номінальну ставку єдиного податку.

Кому варто розглянути третю групу

Інша ситуація у бізнесу з невеликими витратами та високою рентабельністю. Для ФОП третьої групи у 2026 році ставка єдиного податку без ПДВ становить 5% доходу, а військовий збір – ще 1% доходу. Тобто ці платежі розраховуються саме від отриманого доходу, а не від прибутку.

Саме тому, за словами Юлії Панасюк, третю групу часто варто прорахувати підприємцям, які працюють у сферах:

  1. Консультацій;
  2. IT;
  3. Маркетингу;
  4. Дизайну;
  5. Інших професійних та дистанційних послуг.

Для таких моделей бізнесу характерна відносно невелика частка документально підтверджених витрат.

Юлія Панасюк

Адвокатка ЮК "Приходько та партнери"

Умовно це можна побачити навіть на простому розрахунку. Якщо порівнювати лише ПДФО та військовий збір на загальній системі – загалом 23% чистого оподатковуваного доходу – із 5% єдиного податку та 1% військового збору на третій групі, то важливим стає співвідношення витрат і прибутку. Чим нижчі витрати та вища рентабельність бізнесу, тим частіше спрощена система має фінансову перевагу. Водночас остаточний розрахунок потрібно робити з урахуванням ЄСВ, ПДВ, можливих податкових пільг та конкретної структури операцій.

Перша і друга групи мають свої нюанси

Для першої та другої груп єдиного податку ситуація відрізняється, адже податок сплачується у фіксованому розмірі:

  • У 2026 році максимальна ставка єдиного податку становить 332,80 гривні на місяць для першої групи та 1729,40 гривні для другої.
  • Військовий збір для ФОП першої та другої груп – 864,70 гривні на місяць.
  • Конкретні ставки єдиного податку встановлюють місцеві ради.

Така модель може бути зручною для невеликого бізнесу зі стабільним та прогнозованим оборотом. Але тут важливо врахувати обмеження щодо діяльності та клієнтів.

Зокрема, ФОП другої групи, який надає послуги, може працювати з населенням та платниками єдиного податку. Якщо ж його основними замовниками є юридичні особи або ФОП на загальній системі, така модель роботи для другої групи не підходить.

Окремо ФОПу потрібно визначити, наскільки для нього важлива робота з ПДВ. Якщо значна частина клієнтів є платниками ПДВ і для них важливий податковий кредит, перехід на третю групу зі ставкою 5% без ПДВ може погіршити умови співпраці.

Як перейти із загальної системи на спрощену і що потрібно перевірити перед цим

Перед зміною системи оподаткування адвокатка радить оцінити щонайменше чотири показники:

  1. Річний оборот.
  2. Частку підтверджених витрат у доході.
  3. Статус та структуру основних клієнтів.
  4. Необхідність роботи з ПДВ.

Перехід також має свою процедуру. ФОП на загальній системі може добровільно перейти на спрощену, подавши заяву до податкового органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Підприємець при цьому має відповідати вимогам для відповідної групи єдиного податку.

Рекомендація ФОПам – не переходити на єдиний податок лише тому, що його ставка номінально нижча. Перед зміною системи варто зробити податковий розрахунок хоча б за останні 6 – 12 місяців роботи та порівняти, скільки фактично було б сплачено на кожній із систем,
– наголосила Юлія Панасюк.

Таким чином, спрощена система найчастіше може мати фінансову перевагу для бізнесу з високою рентабельністю, невеликою кількістю витрат і відповідною моделлю роботи. Водночас для підприємця з великою собівартістю, значними підтвердженими витратами, специфічними клієнтами або потребою працювати з ПДВ загальна система в окремих випадках може залишатися доцільнішою.