Чемпіон світу з вищого пілотажу Тимур Фаткуллін розповів про свої мрії та перспективи України

8 червня 2021, 17:18
Читать новость на русском
СПЕЦПРОЄКТ

У новому випуску проєкту "Робимо українське", який створюється за підтримки групи компаній Метінвест, чемпіон з вищого пілотажу Тимур Фаткуллін розповів, як йому вдалось реалізувати мрію дитинства та досягти таких неймовірних висот.

У 2019 році у Чехії в місті Бржецлав проходив Чемпіонат світу з вищого пілотажу, де зібрались найкращі збірні з літакового спорту з усіх континентів.

Результат змагань здивував тоді всіх – українська збірна забрала все золото вперше в історії України. Серед чемпіонів тоді був і Тимур Фаткуллін – сьогодні майстер спорту міжнародного класу з літакового спорту.

Сім років у літаковому спорті, півтисячі годин польотів та міжнародне визнання. Відео екстремальних повітряних трюків команди Тимура сьогодні шалено популярні в усьому світі. Його шоу – це вже бренд. Таких, як Тимур в Україні одиниці. А починалося все з неймовірної мрії хлопчика літати.

У мене в селищі, в Чорноморському, літаків не було. Злітної смуги навіть не було. Але я займався скелелазінням, технікою пішохідного туризму, був в секції. Це був єдиний спосіб для мене виїхати з селища кудись на змагання. Вперше, мені було десь 11 років, я був молодшим орієнтувальником в команді. І там у військовому Макарасі Як-52 пілотував, димів і пікірував на камеру, яка стояла на скелі. Це були зйомки фільму, як я теж дізнався. І ось тоді, сидячи там на скелі, був такий вражений. Але мені не здалося, що я можу бути цією людиною, я дивився на це, як на щось магічне і думав: хто цей хлопець, який там сидить?,
– розповідає Тимур.

Далі Тимур поїхав до Америки, працював там і вчив мову. У США спортсмен зрозумів, що стати саме тим хлопцем у кабіні літака – реально.

У випуску "Робимо українське" він розповів, що саме в США мала авіація доступна молодим людям, там всі літають. Молоді інструктори в 20 років вже вчать людей похилого віку, там пенсіонери літають і безліч аеродромів.

Випадковостей в житті не буває, Тимур повернувся в Київ і у тренажерній залі став свідком розповідей приватного пілота про його політ на літаку. Він підійшов до нього та запитав, як пілот потрапив туди. Той залишив йому контакти української школи пілотів.

Саме так Тимур увійшов у світ спортивної авіації, і тепер 4 дні на тиждень він тренується на аеродромі під Києвом. Кожен політ – ціла стратегія професіоналів.

"Комплекси фігур ми вигадуємо самі, є каталог міжнародний, в якому тисячі фігур і їх комбінацій. У суддів є цей комплекс. І все, як намальовано там, один в один судді повинні побачити наживо. Тобто, це твої ноти. Ти і знаєш їх напам'ять, але і підглядаєш, щоб не забути щось", – каже Тимур.

Такі екстремальні польоти – серйозний стрес для організму. Тому потрібно бути фізично загартованим, адже під час авіатрюків навантаження на організм та кровоносну систему зростає у 8 разів, а мозок відчуває брак кисню і навіть чутно, як похрускують хребці.

Команда Тимура склалася теж не випадково. Хтось залишився ще з кримського дитинства, коли Тимур із хлопцями захоплювалися стрибками на велосипедах, а з кимось його знову звів випадок – на автозаправці спортсмен познайомився із мотобайкерами. Так почалася нова видовищна співпраця. Шоу за участі літаків та мотоциклів, карколомні польоти, стрибки з парашутами і видовищні відео з мільйонними переглядами.

Тимур каже, що саме з цієї відправної точки завдяки роликам їх почали впізнавати у всьому світі. Зараз команда планує експортувати висококоординовані шоу в Китай та в інші країни.

Хлопець впевнений, що в Україні є чудові авіаційні традиції, чималий досвід, а тому і перспективи.

Я спостерігаю сьогодні новий виток. Дуже багато імпортується літаків і люди починають літати. Відкриваються нові школи, створюється сильне ком'юніті, яке зможе лобіювати інтереси приватних пілотів і розвивати сферу. І це є входом для молодих людей,
– сказав Тимур.

Його мрії дитинства здійснилися. Тимур не лише їздить на мотоциклі, як колись хотів, а став чемпіоном світу з вищого пілотажу. І навіть продовжує грати в музичній групі, яку колись у дитинстві вони створили з друзями. І лише одна мрія Тимура поки що нездійснена.

"Я дуже хотів би пролетіти над бабусиним будинком, який чекає мене. Я кілька років не їздив до Криму. І в один день я все ще мрію, що я прилечу туди, сяду, батьки там розіб'ють вогні. Будуть сутінки. Я сяду на поле кудись, і вони будуть зустрічати мене. І це буде великою, мрією, що збулася".

А поки мрії чекають здійснення, Тимур здобуває світову славу. Не лише собі, а і Україні та у світі він робить українське.