Особливо цікаво це простежити в говорах Закарпаття, про які розповідає блогерка та популяризаторка закарпатського діалекту Креативна Жона (Крістіна Готра).
Закарпатська палітра – слова, якими тут називають кольори
Ми звикли, що кольори універсальні: червоний – він і в Києві червоний, і в Ужгороді. Але в українських говорах відрізнятися можуть не лише вимова чи побутові слова, а й назви кольорів та їхніх відтінків.
Особливо цікаво це простежити на Закарпатті. Тут у живому мовленні можна почути місцеві назви кольорів, частина яких сформувалася під впливом тривалих мовних контактів із сусідніми народами. Тож для мешканця іншого регіону деякі такі слова можуть звучати незвично, хоча для місцевих вони цілком природні.
Чи чули ви про такі кольори:
- багатоколірний – чірібірішний,
- рожевий – рýжовий,
- фіолетовий – тинтовий,
- червоний – черле́ний,
- сірий – сивий.
Як називають кольори на Закарпатті: дивіться відео від Крістіни Готри
Ці кольори не вигадка. У словниках ми їх знаходимо з поясненнями та уточненнями, який то відтінок.
Наприклад, черле́ний пояснюють як "колір крові", як синоніми наводять – кривавий чи кров'яний.
Та й слово "сивий" теж є. Щоправда, його найчастіше вживають для опису кольору волосся, нарівні з іншими кольорами: "сріблястий", "сизий", "білий" чи "шпакуватий".
А "рýжовий" є не лише на Закарпатті, зі зміною наголосу на "о" – "ружо́вий" – так уже говорять на Львівщині та Хмельниччині. А походження слова від назви квітки – "рожі" чи "ружі", кущової троянди, яка найчастіше цвіте рожевим кольором.
Чому один колір може називатися по-різному?
Насправді назв кольорів значно більше, ніж тих, якими ми звикли послуговуватися у побуті. Їх добре знають художники, модельєри та знавці вексилології (або прапорознавства), які чітко розрізняють кольори та відтінки штандартів, прапорів та знамен; згадайте, наприклад, саме малиновий колір козацького прапора.
Та й в художній літературі досить часто можна зустріти маловживані кольори, зокрема навіть у назвах: "Черлені щити" Володимира Малика, "Багряний світ" Володимира Винниченка, збірку "Смарагдовий рай" Андрія Лопати та інші. А коли у творі описується одяг, то різних барв можна зустріти чимало.
І сьогодні в описі якогось товару, задля реклами та привернення уваги, уже використовують "забуто-невідому" назву кольору: кораловий, блаватний, кармазиновий, цинамоновий, кубовий, пурпуровий та інші.
І кожна назва не випадкова – це назва рослини, природного явища чи мінералу та навіть тварини – "мишиний", "шпакуватий", "зозулястий", "верблюжий", "канарковий".
Тому діалектні назви кольорів – це маленькі мовні підказки до історії регіону. У вас є улюблений забутий чи діалектний колір?