Кого можна назвати шпакуватим та на які риси зовнішності натякає слово, розповідаємо з посиланням на мовознавця Андрія Шимановського.
Дивіться також Наталія чи Наталя: який варіант імені правильний українською
Що означає слово "шпакуватий"?
В українській мові чимало слів-порівнянь, як стосуються зовнішності чи поведінки людини та тварини. Ці спостереження формувалися роками та дуже влучно, головне – незвично, розповідають про особливість.
Чи чули ви такий опис – "шпакуватий"? Про кого так кажуть – розповідаємо.
Слово не вигадка, його фіксують словники та можна зустріти у творах Івана Франка та Михайла Коцюбинського.
- "Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган, граючи, куняв." (Михайло Коцюбинський).
"Шпакуватий" – одне з тих українських слів, що пахнуть давниною. А так називають людину, у чиєму волоссі вже з’явилася сивина – на скронях чи у чубі та навіть у вусах чи бороді. У народній культурі сивина завжди була знаком мудрості, життєвого досвіду, не даремно кажуть – благородна сивина.
Походження цього прикметника напряму пов’язане з виглядом птаха шпака: його пір’я темне, але зі сріблястими відблисками, ніби вкраплене іскрами сивини.
Саме ця природна метафора перенеслася на людину, яка входить у пору зрілості. У фольклорі ж "шпакуватий" часто натякає на зрілість, життєвий досвід, але ще не старість. Воно не так констатує старість, як малює перехід від чорного до срібного, від молодості до зрілості.
В літературі "шпакуваті" персонажі постають живими, сильними, з життєвим досвідом, але вже позначеними часом.
- "Лаврін Перегуда помітно постарів за останні місяці. Колись чорне, аж синє волосся, що кучерявилось над високим чолом, стало шпакуватим, а на скронях зовсім-таки білим". (Анатолій Іщук).
Цікаво, що "шпакуватим" найчастіше називають саме чоловіка. А ще чоловіка такого віку можна назвати – сивочолим, літнім чи статечним.
"Шпакуватий" – це який: дивіться відео
Але ж погодьтеся опис людини – "Він уже шпакуватий, але очі ще молоді", звучить загадково і компліментарно.
Однак, це не усі можливості цього слова. "Шпакуватим" можуть назвати і коня. Шпакуватий кінь – це кінь темно-сірої, сивуватої масті, інколи з легким сріблястим або зеленкуватим відтінком, що нагадує забарвлення шпака. Це початкова, неповна сивина, що характеризує масть тварини, а не повне посивіння.
Крім того, "шпакуватий" це і відтінок – предмет чи тканина зі строкатим забарвленням. Українська мова має чимало кольорів, позначення яких багатьом не знайоме – черлений, блаватний, крицевий, лілейний та інші, про які ми писали раніше.
Одне слово – а три варіанти використання. Скористайтеся ним!
Отже, "шпакуватим" називають того, чиє волосся починає сивіти, нагадуючи пір’я шпака – темне з білими цяточками. Це слово – гарний приклад того, як українська мова вміє переносити образи з природи у побутову характеристику людини.
Воно не одне таке. Пригадайте, яку людину можуть назвати ведмедем, чи про яку поведінку скажуть – "ото вже лисиця!".
До речі, ми розповідали раніше, як правильно українською називати тварин ведмідь чи медвідь. Вам буде цікаво!