Справа Мазепи: чому саме ДБР її розслідує і чому просили саме 700 мільйонів застави
Державне бюро розслідувань розглядає багато резонансних проваджень, зокрема й справу Ігоря Мазепи. У відомстві відповіли на кілька поширених питань, які виникали у суспільства у зв'язку з затриманням бізнесмена.
Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов під час брифінгу розповів, що ДБР розслідує справу Ігоря Мазепи ще з січня 2022 року. За його словами, саме тоді їм передали справу про заволодіння землями на території Київської області, яку різні органи досудових розслідувань розглядали ще з 2014 року.
Дивіться також 61 мільйонів доларів на ЗСУ: ДБР передало військовим майно білоруської компанії
Чому саме ДБР взялося за справу
Затримання бізнесмена Ігоря Мазепи при пробі перетину кордону спричинило чималий резонанс. Серед поширених питань, які виникають у суспільства, чому це провадження веде саме Державне бюро розслідувань. Директор досудового органу пояснив це.
До схеми причетні посадовці держгеокадастру та інші посадовці, які є суб'єктами розслідувань ДБР. Саме тому наш орган і розслідує це провадження,
– наголосив Сухачов.
Зокрема, одним із фігурантів також є і брат Ігоря Мазепи. Водночас учасників злочинної групи значно більше. Наприкінці листопада 2023 року правоохоронці заявили про викриття та затримання учасників злочинної організації, які заволоділи понад 7 гектарами землі, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС.
За даними ДБР, до цієї організації входило майже два десятки фігурантів.
Чому сума застави, яку вимагали, була саме 700 мільйонів
Серед поширених питань також і те, чому слідство вимагало заставу саме у розмірі 700 мільйонів гривень. Зокрема, це обурювало і самого фігуранта. У ДБР відповіли на це питання.
Розмір застави визначений органом досудового розслідування з урахуванням майнового стану організатора злочинної організації, здобутих свідчень про ризики переховування та можливості впливу на інших співучасників злочинів. При цьому варто наголосити, що це саме організатор злочину і його роль тут ключова,
– сказав Сухачов.
19 січня суд обрав запобіжний захід 4 фігурантам цієї справи у вигляді тримання під вартою та з заставою у розмірі, який значно менший, ніж той про який клопотали слідчі.
Фігурантами є злочинці, а не прізвища
Однією із причин, чому ця справа стала такою резонансною, стало те, що чи не одразу почали з'являтися тези, що провадження є виявом переслідування. Водночас директор Державного бюро розслідувань не залишив без уваги й ці закиди. Він наголосив, що Україна – правова держава і всі мають право на захист, однак Бюро протидіє корупції та викриває злочинні схеми.
Нашими суб'єктами є злочинці, а не прізвища. Наші фігуранти – це громадяни, які порушили закон заради особистої вигоди. Кожен має право на захист, але не можна підмінювати поняття,
– відзначив Олексій Сухачов.
За його словами, не можна прикривати свої дії тезами про переслідування бізнесу.
Правоохоронці затримали Романа Гринкевича
- Романа Гринкевича затримали при спробі перетину кордону. Відомо, що син бізнесмена переховувався в Одесі й звідти намагався виїхати з країни. До слова, Гринкевич був у офіційному розшуку від 18 січня 2024 року.
- На брифінгу директор ДБР Олексій Сухачов додав, що Гринкевич намагався розв'язати питання щодо того, аби незаконно виїхати з України, щоб надалі переховуватися в одній з країн Європи. 22 січня підозрюваного доставлять до суду для обрання запобіжного заходу.
- Слідчим вдалося встановити, що Гринкевич виїхав до Одеси орієнтовно 17 січня і з того часу готувався перетнути державний кордон та виїхати за межі країни. Суд дав дозвіл на затримання підозрюваного 19 січня.