Кремлівський диктатор вкотре доводить, що в нього не лише все дуже погано з уроками історії, а й серйозні проблеми з психікою. 24 Канал проаналізував, навіщо Путін знову згадав про єврейське походження президента України та "героїзацію нацизму". І так, це вкотре свідчить про глибокий антисемітизм російських еліт.

До теми Путін вважає, що Зеленський "прикриває" героїзацію нацизму – у МЗС України відреагували

Спаринг-партнером Путіна виступив Алєксандр Школьнік, який займає високу посаду "директора Центрального музея Великой Отечественной войны". Ця посада передбачає не лише адміністративні навички, але й знання теми.

Втім, пан Школьнік лише безпорадно принижувався, нагадуючи переляканого Наришкіна на засіданні Радбезу Росії, напередодні вторгнення в Україну. Та вочевидь тримаючи в голові історію нещодавно звільненого за правду директора Інституту США та Канади Андрєя Гарбузова, який наважився у статті в "Нєзавісімой газєтє" розгромити деякі міфи російської пропаганди.

Ось яким вийшов діалог Путіна та Школьніка в стилі "А я вам скажу" (наводимо його повністю мовою оригіналу):

  • Путин: А сколько евреев было уничтожено на Украине нацистами и коллаборационистами, о которых сейчас сказал главный раввин России?
  • Школьник: Не смогу точно ответить, Владимир Владимирович.
  • П: А я вам скажу. А я вам скажу. Это полтора миллиона человек. Женщины, старики, дети. Полтора миллиона человек. Если всего за Холокост было уничтожено нацистами шесть миллионов, то это четверть. Двадцать пять процентов жертв. Александр Яковлевич, а кто это делал на Украине?
  • Ш: Ну, собственно, это делали в том числе и сами украинцы, которые вступали…
  • П: Какие украинцы?
  • Ш: .…в подразделения.
  • П: Какие украинцы?
  • Ш: В смысле? В смысле, ну?
  • П: В прямом смысле…
  • Ш: (мнеться)
  • П: Там были украинцы, которые спасали других людей. А кто уничтожал?
  • Ш: Это были нацисты.
  • П: Да. Это были не просто нацисты. Это были те самые коллаборационисты, о которых сейчас главный раввин России сказал. Это вот как раз бандеровцы и иже с ними давали прямые указания. Немцы даже… даже войска СС не считали возможным принимать участие в этих массовых репрессиях. Они практически передали это все в руки местных националистов и антисемитов. Вот. Это имеет прямое отношение к сегодняшнему дню. И все, чем мы занимаемся, не должно иметь умозрительного значения. Это все конкретные вещи, которые связаны с днем сегодняшним. Поэтому я тоже прошу вас на это обратить внимание.

Точної цифри жертв не існує. Так, є "класична формула", зафіксована Нюрнберзьким трибуналом, про 6 мільйонів євреїв, які стали жертвами нацистів, серед них – чверть це "українські євреї". Вірогідно, на цьому й заснована нова сценка за участі Путіна. Втім, насправді це умовна цифра, нині історики часто називають дещо інші дані – в діапазоні від 900 000 до 1 580 000.

Фахівці сперечаються в цифрах, але всі згодні з тим, що це є страшною трагедією та злочином. І лише Путін та Росія нині намагаються використати трагедію сотень тисяч людей заради піару та пропаганди, а тому й займаються дикими та цинічними маніпуляціями.

Варто розуміти, що поіменного списку жертв не існує, в тому числі, й завдяки комуністам, які після Другої світової тривалий час замовчували Голокост і навіть піддавали репресіям тих, хто намагався розповісти правду про геноцид.

Варте уваги День українських праведників: чому важливо пам'ятати героїв

Так, росіяни довго приховували правду про Бабин Яр та інші злочини нацистів, неохоче розповідали про тих українців, які рятували євреїв на окупованих територіях, через що кількість українських праведників світу (яких нині офіційно визнано понад 2 600) є меншою, ніж мала би бути.

Якби СРСР не табуював правду, було б відомо значно більше імен українців, які загинули, рятуючи євреїв.

Замовчування в СРСР робилося з низки міркувань, серед яких була образа на нещодавно створену державу Ізраїль, за відмову бути маріонеткою СРСР, а також химерна ідея заперечення національності жертв та позиціонування їх як "радянських людей".

Більша частина радянських архівів часів Другої світової досі закрита для дослідників і це вже пряма провина режиму Путіна, адже саме він блокує процес встановлення історичної правди.

Відповідь на питання "А хто це зробив", яку Путін вимагав від нещасного Школьніка, який змушений був вести себе немов школяр перед суворим викладачем, також відома.

  • Голокост було вчинено за наказом Гітлера і верхівки нацистської партії. Безпосередні виконавці також здебільшого відомі – це вояки айнзатцгруп і зондеркоманд СС.
  • Вони підпорядковувалися Головному управлінню імперської безпеки Німеччини (РЗГА), долучалися до армійських частин Вермахту. Керівниками були Гейдріх і пізніше Кальтенбруннер, підпорядковувалися вони очільнику СС Гімлеру.

Також у масових стратах брали участь німецькі поліцейські сили, об'єднані в батальйони. Щоб краще вбивалось, німці отримували по пляшці шнапсу на кожного, щоб не мати докорів сумління. Все це зафіксовано в документах і свідченнях самих катів.

Так, убивці з німецького 304-го резервного поліцейського батальйону під командуванням майора Карла Декерта, відповідальні за знищення понад 5 000 євреїв в Умані, в урочищі Сухий Яр, розповідали на суді, що кожен із бійців вбив щонайменше 30 людей.

​Я був у ямі загалом 40 хвилин. Після того як спорожнив обидва свої магазини, я зміг піти. Оскільки спершу я стріляв двічі короткими чергами, то застрелив близько 36 чи 37 людей за цей час… Серед цих 36 чи 37 людей, яких я застрелив під час цієї операції по вбивству, були чоловіки, жінки і діти різного віку. Наймолодшій дитині (хлопцю) було приблизно 14 чи 15 років. Я також пам’ятаю, що двом жінкам було десь 18 і 20 років, в той час як інші жінки були старші,
– участник страт євреїв в Сухому Яру Вальтер Гофман відверто розповідає на суді про свій злочин.

Нюрнберзький трибунал встановив, що від рук карателів з айнзатцгруп та зондеркоманд загинуло близько 2 мільйони людей (з шести). Це так званий "голокост від куль".

Значна частина євреїв загинула в концтаборах чи в гетто (Львівське гетто було найбільшим після Варшавського), вони гинули не лише від куль чи газу. Нацисти та їхні посіпаки створили жахливі умови для життя. Саме тому переважна кількість жертв померла від голоду, виснаження чи хвороб. Це також жертви Голокосту. І Путін вочевидь цього не розуміє.

Важливо розуміти, що айнзатцгрупи та зондеркоманди СС відповідальні за вбивства на території, які окупувала Німеччина. Також частину українських територій окупували союзники Гітлера – Румунія, Словаччина та Угорщина. Нюрнберзький трибунал встановив конкретні факти участі колаборантів з цих країн у масових вбивствах євреїв в Україні.

СРСР брав активну участь у роботі Трибуналу і мав усі можливості, щоб покарати всіх винуватців геноциду. Навіть зловживав цим заради власної вигоди – головне було під час розслідування не вийти на самих себе. Як це, до прикладу, сталося з радянським прокурором – українцем Зорею, під час розгляду епізоду розстрілів польських офіцерів у Катині, які СРСР намагався видати за злочини нацистів.

Також не були засуджені й структури, які прямо співпрацювали з нацистами у Другій світовій, – батальйони "Нахтіґаль" і "Роланд", створені "Абвером", а також дивізія СС "Галичина". Ні вони, ні їхні члени не були засуджені в Нюрнберзі. Пізніше, комісія Дешена в Канаді, підтвердить, що висувати звинувачення проти дивізійників, як до групи, є недоцільним. Адже перебування в лавах дивізії СС "Галичина" осіб, які вчинили воєнні злочини, не є достатньою підставою для кримінального переслідування.

Нині ж Путін фактично відбілює нацистів і намагається "повісити" всіх жертв на "бандерівців". Це ніщо інше, як переписування історії, чим нині активно займається Росія, реваншизм і ревізіонізм. Цей "букет", до речі, визнається порушенням закону в самій Росії.

Так, деякі з українців були учасниками каральних акцій і залучалися нацистами, як допоміжний інструмент, можливо, дехто навіть брав безпосередню участь у стратах.

Втім, так само це робили й інші громадяни СРСР інших національностей. Більшість із них точно не були націоналістами чи бандерівцями. До початку радянсько-німецької війни вони могли бути комсомольцями чи навіть комуністами, займати адміністративні посади в системі радянської влади. Дехто з них свідомо обрав шлях колаборанта, дехто змушений був це зробити під тиском обставин (як, наприклад, рідний батько кума Путіна Медведчука). На відміну від улюбленого філософа Путіна Івана Ільїна, який публічно та щиросердно вітав прихід Гітлера до влади в 1933 році.

Якщо ж Путін хоче детальніше говорити про цих людей, то має згадати й генерала Власова і Російську визвольну армію (РОА), не забувати, що вона воювала під прапором, що нині в Росії є державним. Він має згадати майже 700 000 російських колаборантів на службі у Вермахту, про російських казаків і їхню роль у каральних акціях нацистів в Україні та інших землях Східної Європи. Історії про те, що нібито нацисти "вмивали руки", а колаборанти вбивали людей – це про них. Так було, до прикладу, в Корюківці, де серед карателів були й донські козаки.

Розлого Корюківська трагедія: злочин нацистів за мовчазної згоди радянських партизанів

Більш досвідчені послідовники Путіна можуть вказати на нібито участь ОУН у Львівському погромі. Проте, цей епізод не є доведеним, не існує жодних документів, які підтверджували б існування наказів про організовану участь українських націоналістів у погромі або подальших актах геноциду єврейського населення на Галичині. Це, до речі, визнають навіть ті історики, які пишуть про участь у погромі представників української міліції.

Також є чіткий вирок Трибуналу, де винними в погромі у Львові названі підрозділи айнзацгрупи С, зокрема, айнзацкоманди 5, 6 і зондеркоманда 4б. Є свідчення обвинувачених есесівців про те, що накази віддавали саме їхні керівники – німці.

Натомість є припущення та фальсифікації, зокрема, фото, якими вже багато років оперує спочатку радянська, а потім і російська пропаганда. При цьому пропагандисти часто забувають, що в Бабиному Яру німці страчували також і українських націоналістів. Забувають і про в'язня нацистьких концтаборів Степана Бандеру, союзника Гітлера – Сталіна, забувають і про спільні паради нацистів і Червоної Армії.

Нині ніхто в світі, крім росіян, не намагається перекинути вину за злочин з головних винуватців – інфікованих нацизмом німців і австрійців, вигородити їх та оголосити найбільшим злом українців. Це послідовно робить лише Путін і його підлеглі, коли заявляє, що нацисти делегували геноцид українцям.

Це робить ситуацію значною мірою огидною, що етнічний єврей прикриває героїзацію нацизму і тих, хто очолював свого часу Голокост в Україні, а це знищення півтора мільйона людей. І найкраще це розуміють прості громадяни Ізраїлю. Подивіться, що вони говорять в інтернеті,
– Путін слідом за Гітлером повірив у "західних кураторів" і апелює до коментарів в інтернеті, про які знає лише з чужих слів.

Коли Росія придумувала підстави для великої війни проти України, вони вигадали так званий укронацизм. Хід думок тут простий – в Росії кілька десятиліть відбувалась возвеличення ненависті на основі "Побєдобєсія". В цій схемі головним світовим злом було оголошено нацизм або ширше фашизм.

При цьому, що це таке, ніхто пояснити не брався, а якби спробував, то довелось би знову згадувати Ільїна та проводити паралелі зі сучасним російським режимом, який увійде в історію як Рашизм.

Ідея оголосити українців нацистами та спрямувати на них всю лють російських люмпенів владі Путіна видалась природньою, що й сталося. Нині російська пропаганда щосекунди верзе щось про укранацистів, але нічого не пояснює. У підсумку утворився вакуум, який і спробував заповнити Путін своїми лекціями про те, чого не було. При цьому Путін використовує ту саму логіку, що понад 80 років тому застосовували нацисти, сподіваючись "остаточно вирішити" так зване "єврейське питання".

А тим часом від бомб рашистів в Україні гинуть в'язні нацистських концтаборів і ветерани Другої світової, які боролися, щоб страшної війни не було. Ніколи знову. Натомість нині маємо путінське "можєм повторіть".