Чому Генпрокуратура – інструмент піару та зведення рахунків
Рік тому генпрокурором України став Юрій Луценко. Він – четвертий керівник з моменту втечі Віктора Януковича. Проте очолюване ним відомство залишається нереформованим. Генеральна прокуратура і далі є інструментом для піару, зведення політичних рахунків, переслідування опонентів та банального заробітку грошей.
Ідучи на посаду, Юрій Луценко обіцяв покарати Віктора Януковича та його поплічників. Але саме за його керівництва оточення екс-президента почувається найбільш безкарно, а сам колишній український очільник набирає вагомих аргументів захисту в Європейському суді з прав людини.
Навесні цього року Інтерпол оголосив про зняття Віктора Януковича з міжнародного розшуку. Так само позбувся обмежень на пересування його син, Олександр Янукович. Це той самий “Саша-Стоматолог”, яким нещодавно лякали всю країну. Знято з розшуку главу Адміністрації Президента Андрія Клюєва, членів колишнього уряду Едуарда Ставицького, Сергія Арбузова, Олександра Клименка тощо.
Своє рішення Інтерпол пояснив “недосконалим законодавством” в Україні. Але у генпрокурора та багаторазового депутата Юрія Луценка не вистачило часу та хисту ініціювати зміни цих законів.
Читайте також: Недоторканний Бойко: чому архітектор енергетичної корупції залишається безкарним
До того, як Луценко став генпрокурором, відомство вже завершило низку розслідувань економічних злочинів Віктора Януковича. Зокрема, привласнення державної резиденції Межигір'я та земель мисливського господарства Сухолуччя, тіньової приватизації "Укртелекому".
Саме економічні злочини є підставою для Інтерполу для оголошення в розшук. Вони ж дозволяють тримати санкції Євросоюзу. Але замість того, щоб зосередитися на цих справах, Юрій Луценко фактично зруйнував Департамент розслідування злочинів на Майдані, забрав у них основні провадження та ініціював нову справу. Вона звучить дуже гучно та обіцяє великий піар – справа за державну зраду Віктора Януковича, який звернувся до Володимира Путіна ввести війська. Проблема в тому, що на момент цього звернення Олександр Турчинов уже тиждень виконував повноваження президента, а екс-президент діяв як фізична особа.
За дивним збігом обставин, ця справа потрапила до судді Оболонського суду, який сам перебуває на гачку Генпрокуратури за переслідування майданівців. Окрім того, Юрій Луценко, будучи генпрокурором, публічно називав президента-втікача злочинцем ще до вироку суду.
Читайте також: Чесна політика. Як спецслужби відстоюють кишенькові бізнес-інтереси своїх керівників
Усе це йде на користь Віктору Януковичу при майбутньому оскарженні вироку в Європейському суді з прав людини, що може вилитися не тільки в публічну ганьбу України, але і великі фінансові компенсації. Але Юрія Луценка це мало турбує, бо він тоді вже не буде генпрокурором. Тому єдину послугу, яку очільник відомства може зробити для України – це просто не вимовляти прізвище екс-президента.
Тим часом Європейський Союз через бездіяльність Генпрокуратури продовжує знімати санкції з оточення Віктора Януковича. Навесні потрібне рішення отримав одіозний Юрій Іванющенко. Він тепер може вільно розпоряджатися десятками мільйонів доларів на рахунках у Швейцарії та Латвії. Ще раніше його зняли з розшуку Інтерполу за рішенням "кишенькового" судді Банкової – того самого Миколи Чауса. По факту, Юра Єнакіївський вже рік вільно живе в Монако, де володіє бізнесом та майном, регулярно літає на футбол – його бачили на фіналі Ліги Чемпіонів разом з братами Суркісами.
Все це ознаки змови на найвищому рівні. Хоча, коли Юрій Луценко воліє піару, то іде на відверті трюки. У квітні генпрокурор оголосив про конфіскацію 1,5 мільярда доларів Віктора Януковича. Насправді, жодного прогресу в розслідуванні злочинів не відбулося. Підлеглий Луценку прокурор Костянтин Кулик, який сам перебуває під слідством НАБУ, уклав угоду з фіктивним власником однієї з компаній Сергія Курченка.
Читайте також: Чесна політика. Парламент України як найбільший бізнес-клуб Європи
Цього цапа-відбувайла звати Аркадій Кашкін, він за 500 доларів продав свої паспортні дані посереднику від Курченка і ніколи не підписував жодного паперу – усі його підписи підробні. За це він був уже один раз засуджений. Але тепер його повторно витягнули з шухляди і зробили ключовим учасником злочинної організації Януковича. Усе це – від реєстрації провадження до вироку – зайняло 13 днів. Але рішення суду засекречене, тому ніхто не може пересвідчитися у правдивості доказів.
Виникає питання: якщо Луценко робить такі фокуси, що заважало йому так само за 13 днів знайти фіктивного директора, засудити братів Клюєвих або того самого Юрія Іванющенка та конфіскувати майно, яким вони володіють в Україні? Відповідь проста – всі корупціонери з оточення Віктора Януковича стоять у черзі, щоб домовитися з Банковою та генпрокурором. Напевно, це робиться абсолютно безкоштовно.
Нагадаю, як головний законник країни Юрій Луценко отримав посаду. А це сталося голосами олігархічних фракцій. За цей рік жоден злочинець, дружній до влади Петра Порошенка, не постраждав.
Читайте також: Чесна політика. Справа Мартиненка може змінити Україну
Для Юрія Луценка також було спеціально змінено закон, щоб дозволити людині без юридичної освіти очолювати генпрокуратуру. Для цього було продемонстровано дива бюрократичної швидкості – закон було ухвалено парламентом, завізовано спікером, підписано Президентом та оприлюднено у спеціальному випуску газети “Голос України” упродовж 3 годин.
Це – ще одна відповідь адвокатам влади, які розповідають, що зміни в України вимагають часу. Коли ідеться про розподіл посад та потоків, рішення ухвалюються та імплементуються блискавично.
Що мене обнадіює? В Україні суспільство, невдоволене корупційними змовами, звикло часто міняти генпрокурорів. Нинішній теж приречений на звільнення. І з кожним новим ми наближаємося до чесної влади.